Польський Вестерплатте: місце, де почалася Друга світова війна

1 вересня 1939 року о 4:45 ранку броненосець «Шлезвіг-Гольштейн» відкрив вогонь по польській оборонній заставі на півострові Вестерплатте у Гданську. Цей напад поклав початок Другій світовій війні, що згодом охопила Європу та світ. Сьогодні місце бойових дій зберігає історичну значущість для Польщі, України та всієї Європи.

Вестерплатте: геополітичний контекст перед 1939 роком

Після Першої світової війни, згідно з Версальським договором, Ґданськ (тодішній Данціг) був перетворений на Вільне місто — напівнезалежне утворення під опікою Ліги Націй зі значною німецькою більшістю населення. Польща, яка відновила незалежність у 1918 році, отримала право на використання порту в Ґданську, у тому числі контроль над Вестерплатте — невеликим півостровом, на якому в 1926 році розмістили польський Військовий транзитний склад (Wojskowa Składnica Tranzytowa).

Наявність польського військового контингенту — максимальна дозволена кількість складала лише 88 осіб — постійно викликала невдоволення німецької сторони. Ця напруга загострювалась на фоні зростання агресивної політики Адольфа Гітлера.

Напад на Вестерплатте — початок великого конфлікту

1 вересня 1939 року, незважаючи на відсутність офіційного оголошення війни, німецький броненосець «Шлезвіг-Гольштейн», що прибув до Ґданська з «візитом доброзичливості», відкрив вогонь по польському пункту на Вестерплатте. Одночасно німецькі штурмові групи спробували прорватися через головні ворота та інші ділянки оборони.

Попри значну перевагу загарбника, 182 польські військові, очолювані майором Генріхом Сухарським, протримали оборону цілих сім днів. Це протистояння стало одним із перших прикладів героїчного опору під час Другої світової війни. 7 вересня 1939 року польські сили капітулювали через нестачу боєприпасів, продовольства й медичної допомоги, але захист Вестерплатте навіки увійшов в історію.

Наслідки битви та її символіка

Битва за Вестерплатте не була вирішальною з воєнної точки зору, однак набула важливої пропагандистської й моральної ваги. Символіка героїчного спротиву Польщі перед лицем значно сильнішого супротивника стала посланням до світу про нациську агресію.

Ця подія послужила офіційною причиною вступу Великої Британії та Франції у війну проти Німеччини 3 вересня 1939 року, що стало початком глобального конфлікту.

Вшанування пам’яті: монумент та музей

Сьогодні на території Вестерплатте розташований монумент оборонцям, споруджений у 1966 році. Він став обов’язковим пунктом пам’яті як для поляків, так і для міжнародної спільноти. Від 2009 року Польща активно займається розвитком Музею Вестерплатте та Військової транзитної склади (Muzeum Westerplatte i Wojny 1939), що входить до структури Музею Другої світової війни в Ґданську.

У 2023 році польський Інститут національної пам’яті відкрив оновлену частину території, де було знайдено рештки кількох польських оборонців. Зокрема, рештки служби сержанта Мєчислава Крупського були ідентифіковані за допомогою ДНК та урочисто перепоховані на території меморіалу навесні 2024 року.

Міжнародна значущість: зв’язок із Україною

Питання пам’яті про початок Другої світової війни є особливо актуальним для України, яка також постраждала від агресії обох тоталітарних режимів — нацистського і сталінського. Як наголошує український історик Іван Петряк у коментарі для інформаційного порталу «Наш вибір», «Вестерплатте — це нагадування про те, як зневага до міжнародних угод і замирення агресора ведуть до катастрофи світового масштабу».

У 2025 році у Польщі заплановані спільні польсько-українські виставки, присвячені періоду 1939 року, зокрема окупації Західної України радянськими військами 17 вересня 1939 року в результаті пакту Молотова-Ріббентропа. Організаторами виступають Інститут національної пам’яті Польщі та Український інститут національної пам’яті.

Уроки пам’яті в умовах сучасних викликів

У 2025 році, в умовах тривалої російської агресії проти України, пам’ять про початок Другої світової війни особливо резонує. Політичні й історичні паралелі між нападом на Польщу 1939 року та нападом на Україну в 2022 році є предметом дискусій істориків і дипломатів. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш у промові до Міжнародного дня пам’яті 1 вересня 2024 року зазначив, що «історія Вестерплатте має служити пересторогою кожній нації, яка ставить силу понад право».

Висновки: історія як застереження

Вестерплатте стало не лише точкою відліку війни, а й осередком пам’яті та символом непокори. Переплетення польської й української історій зробили цю подію спільною сторінкою європейської трагедії ХХ століття. У 2025 році фокус на цьому місці повертає сучасне суспільство до ключових уроків: сила духу перед агресією, цінність союзів та необхідність захисту міжнародного права.