У 2025 році в польських школах масово поширюється нова форма агресивної поведінки серед дітей — так звані “воянки”, в яких учні фізично змагаються між собою за статус чи популярність. Зафіксовано понад 700 інцидентів лише в першому кварталі року. Експерти в галузі дитячої психології попереджають: за лаштунками цієї “гри” — цілеспрямоване маніпулювання дітьми через соцмережі та відеоконтент.

Що таке “воянки” і чому це стало масовим явищем

“Воянки” — нова тенденція серед дітей шкільного віку, що виникла одночасно в кількох польських містах на початку 2025 року, згідно з дослідженням Інституту аналізу цифрового впливу (IDWP). Йдеться не лише про вербальні дуелі, а про реальні фізичні бої, що часто відбуваються на шкільних подвір’ях, у коридорах чи навіть просто посеред вулиці — і майже завжди знімаються на смартфони для подальшого поширення в інтернеті.

Кажучи простою мовою, це змагання за “повагу” чи “авторитет”, де діти влаштовують сутички, аби продемонструвати силу або захистити своє місце в неформальній ієрархії. При цьому вже зафіксовано випадки, коли сутички закінчувалися госпіталізацією учасників. За даними Міністерства освіти Польщі, лише в березні 2025 року зареєстровано 742 випадки шкільних бійок, пов’язаних із “воянками”, що на 36% більше, ніж у січні.

Цифровий слід: як TikTok генерує агресію

За словами психолога Агнєшки Турек з Університету Ягелонського, феномен “воянок” не виникає в ізоляції. Він активно підтримується та підкріплюється онлайн-контентом, зокрема в TikTok і YouTube Shorts. У 2025 році платформи фіксують стрімке зростання трендів, що пропагують “вуличні бої”, підлітковий домінантний стиль поведінки, а також “челенджі”, де учасники змагаються за популярність через агресію.

«Ми маємо справу з маніпуляцією, адаптованою до психіки підлітків, — пояснює Турек. — Діти бачать десятки коротких відео щодня, де статус досягається через силу, і починають відтворювати це у своїй реальності». За словами фахівчині, мозок дитини 10–14 років особливо схильний до впливу авторитетних моделей поведінки, і цифрові алгоритми просувають саме ті відео, які викликають емоційну відповідь — зокрема страх, збудження чи гнів.

Звідки це прийшло: приклад з-за кордону

Подібні явища спостерігалися в США у 2023–2024 роках, де серед старшокласників поширилися так звані fight clubs — закриті групи в Snapchat і Discord, де підлітки домовлялися про кулачні бої в підземних переходах, парках або приміщеннях закинутих ТРЦ. На думку професора Річарда Мейнфорда з Університету Чикаго, польські “воянки” мають ті ж корені — комбінацію соціального тиску, потреби в самоствердженні та алгоритмічного посилення небезпечного контенту.

«Коли школярі з таких міст, як Гливиці чи Лодзь, бачать у TikTok тисячі лайків на відео з шкільної бійки, це сигнал: ось як виглядає визнання, — розповідає польський соціолог Пьотр Домбровський. — А згодом формується міні-структура — кодекс честі, лідери, підтримка глядачів. Це вже більше, ніж жарт».

Наслідки для психіки та освіти

Окрім фізичних травм, “воянки” провокують значні психологічні наслідки. За оцінками Польського товариства дитячої психіатрії, у першому кварталі 2025 року кількість звернень через підліткову тривожність та симптоми ПТСР зросла на 22% у порівнянні з відповідним періодом 2024 року.

Шкільні психологи б’ють на сполох. «Ми бачимо дітей, які відчувають провину або страх після участі в бійці, але ще більше тих, хто переживає за публічне приниження у відео, які потрапляють у культурну “віральність”», — каже Беата Ковалевська, голова Центру психолого-педагогічної допомоги у Кракові. У кількох школах уже запровадили посилені правила відеоспостереження та мобільні патрулі поліції біля навчальних закладів.

Що кажуть батьки та вчителі

Батьки, чиї діти стали жертвами “воянок”, створюють онлайн-коаліції із закликами до регулювання алгоритмів відеоплатформ. На початку квітня 2025 року понад 12 000 осіб підписали петицію до польських законодавців про створення спеціального органу контролю за контентом для неповнолітніх. «Ми не можемо стояти осторонь, коли діти перетворюються на гладіаторів заради переглядів», — заявила Ева Стажевська, мати 13-річного хлопця, якому зламали ключицю під час шкільної “двобійки”.

Вчителі зізнаються: гарантувати безпеку всім учням стає дедалі складніше. Особливо складно в умовах, коли булінг набуває “героїчного” статусу. За словами директора гімназії у Варшаві Марцина Малінського, “раніше знущання ховали, тепер це — шоу за схвальні коментарі”.

Які рішення пропонуються

У відповідь на ситуацію Міністерство освіти Польщі та Міністерство цифрової трансформації у квітні 2025 року запустили програму “Безпечний контент”, що передбачає спільну роботу з ІТ-компаніями щодо фільтрації відео, які містять насильство серед неповнолітніх. Також планується впровадження курсу “Цифрова етика” у 6–8 класах уже з вересня 2025 року.

Психологи ж наголошують: технологічні рішення — лише інструмент. Основним методом профілактики залишаються діалог і робота з сім’ями. «Ми не можемо просто заборонити TikTok — ми маємо навчити дітей критично мислити й розуміти наслідки», — підсумовує Агнєшка Турек.

Висновки

“Воянки” — не просто ще один тренд. Це симптом глибшої проблеми — знеособлення насильства в цифрових середовищах і емоційного вакууму в шкільному житті підлітків. У 2025 році польське суспільство стикається з викликом: як захистити дітей не лише фізично, а й ментально, у світі, де віртуальне стає реальністю. І відповідь має прийти не лише від держави, але й від кожної родини, учня й самого суспільства.