Українців депортують з Польщі після концерту Макса Коржа: правозахисники заявляють про відсутність можливості захисту

Після концерту білоруського репера Макса Коржа, що відбувся 20 січня 2025 року в Катовіце, польські служби затримали та депортували щонайменше десятьох громадян України. Правозахисники з Польщі висловлюють стурбованість через безпідставне застосування депортацій за дрібні адміністративні порушення та відсутність права на належний захист у багатьох із затриманих.

Масове затримання українців після концерту в Катовіце

20 січня 2025 року, після завершення концерту виконавця Макса Коржа в Spodek Arena у Катовіце, польські прикордонники та поліція провели серію перевірок документів учасників заходу. За інформацією, оприлюдненою польським прикордонним відомством (Straż Graniczna), було встановлено, що низка осіб, переважно громадян України, перебували в Польщі з порушенням умов перебування, частково через відсутність дійсних дозволів на роботу або перевищення терміну безвізового перебування.

За словами представників громадської організації Fundacja Zustricz, що опікується правами іммігрантів у Кракові, семеро з депортованих були затримані з формулюванням "загроза громадському порядку" без детального пояснення звинувачень. Один з інцидентів трапився на парковці біля арени, коли громадян Украї­ни звинуватили в незначному адміністративному порушенні — начебто підвищеному шумі чи вживанні алкоголю в громадському місці.

Швидке видворення без права на захист

Як наголошує керівник правозахисної програми фундації Homo Faber Андрій Клар, багатьох з депортованих видворили без можливості юридичного захисту чи перекладача: «Процедура триває 3-4 години. Людина отримує рішення про депортацію, на яке не має реального впливу. Її можуть одразу супроводити до кордону або тимчасово помістити у центр для іноземців. Цим порушується не лише право на правову допомогу, а й базовий стандарт для європейської правової системи».

Йдеться про прискорене адміністративне видворення без розгляду апеляції, що стало системною практикою після 2022 року, в умовах зростання міграційного тиску. За даними прикордонної служби, лише за січень 2025 року з Польщі депортовано понад 400 громадян України, з них 137 — за дрібні адміністративні проступки.

Зловживання терміном “загроза громадському порядку”

Правозахисники стверджують, що польські служби дедалі частіше використовують непрозорий і широке трактування поняття “загроза громадському порядку” для видворення громадян третіх країн. Таким чином, навіть незначне порушення — на кшталт викидання недопалка на вулиці або відсутності реєстрації місця проживання — може стати приводом для депортації.

«Ми бачимо тенденцію, коли депортація використовується як інструмент покарання без достатніх правових підстав і без дотримання європейських стандартів. Громадяни України не отримують ефективного доступу до адвоката, а рішення ухвалюються без перекладу або пояснення», — розповіла Малґожата Ковальска, юристка організації Helsińska Fundacja Praw Człowieka.

Недостатній доступ до правової допомоги

Згідно з дослідженням порталу «Наш вибір», більшість депортованих не мали можливості звернутись до адвоката або оскаржити рішення про депортацію в суді. У зоні ризику опинилися передусім громадяни України, які приїхали до Польщі після 2022 року без укладених трудових договорів або тимчасово втратили легальний статус.

Окрім того, правозахисники вказують на проблему того, що у прикордонників є надмірні дискреційні повноваження у сфері міграційного контролю, що дає змогу ухвалювати рішення без належної юридичної перевірки.

Що рекомендують правозахисники

Організації, що займаються захистом прав мігрантів — зокрема Association for Legal Intervention (Stowarzyszenie Interwencji Prawnej) — закликають польську владу забезпечити:

• обов’язкову присутність перекладача під час всіх адміністративних процедур щодо іноземців;
• інформування про право на апеляцію і юридичну допомогу;
• зупинення процедури виселення до завершення судового розгляду;
• прозорий публічний аналіз статистики видворення за категоріями порушень.

Дипломатична реакція України: поки що обережна

Консульські установи України у Польщі наразі не прокоментували ситуацію офіційно. У неформальній розмові з журналістами дипломат одного з консульств визнав складність ситуації: «Це чутливе питання. Ми докладаємо зусиль, щоб українці мали доступ до юридичної допомоги, однак не завжди отримуємо вчасну інформацію про затриманих».

Українська правозахисна спільнота, зокрема фундація «Право на захист», звернулася до Міністерства закордонних справ України з проханням активізувати дипломатичні канали для моніторингу ситуації з депортаціями у Польщі та підтримки співгромадян.

Висновки: системна проблема потребує системного вирішення

Інциденти після концерту в Катовіце стали не поодиноким явищем, а яскравим прикладом ширшої тенденції обмеження прав іммігрантів у Польщі шляхом використання адміністративних важелів. Правозахисники наголошують: необхідне не лише вдосконалення законодавства, а й суворий контроль за його реалізацією на практиці, аби пересічні громадяни України не ставали жертвами неправомірних депортацій.