У Польщі депортували понад 360 українців з початку 2025 року: кого повертають і що відбувається на кордоні

У першій половині 2025 року Польща депортувала 361 громадянина України, серед яких понад 100 – колишні ув’язнені. Після повернення в Україну вони не направляються автоматично до Збройних сил, а проходять стандартні прикордонні процедури без примусу до мобілізації.

Масова депортація після концерту у Варшаві

28 березня 2025 року у Варшаві відбувся скандальний концерт білоруського репера Макса Коржа. Захід викликав хвилю обурення у польському суспільстві через присутність на ньому осіб, які порушували міграційне та кримінальне законодавство. У підсумку польські служби депортували 63 особи, з них 57 — громадяни України.

Польський депутат від партії Suwerenna Polska Міхал Вось у коментарі для польських медіа наголосив, що таких осіб необхідно направляти на фронт в Україні. Його слова викликали шквал дискусій як у Польщі, так і в Україні. Однак українські офіційні особи заперечують подібну можливість.

Позиція української прикордонної служби

Заступник голови Державної прикордонної служби України Сергій Сердюк пояснив, що громадяни України, які повертаються з депортації, не потрапляють автоматично до Збройних сил України. «Прикордонники не вживають жодних заходів щодо примусового переміщення громадян України до ТЦК (територіальних центрів комплектування)», — наголосив Сердюк.

За його словами, всі особи, що перетинають державний кордон України, перевіряються в базах даних, зокрема в системах Інтерполу. Затримати можуть лише тих, хто перебуває в розшуку. «Згідно з Конституцією, право громадянина на повернення на батьківщину не може бути обмежене», — сказав він.

Хто саме підлягає депортації з Польщі

Згідно з офіційною статистикою польської Прикордонної служби, від січня до червня 2025 року було депортовано 361 громадянина України. Примітно, що понад 100 з них раніше перебували у польських в’язницях за такі злочини:

• крадіжки;
• участь у бійках або хуліганство;
• домашнє насильство;
• керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння;
• організація нелегального перетину кордону.

Решта депортованих потрапили під видворення через порушення правил перебування у Польщі або завершення строку дії віз чи захисного статусу. У багатьох випадках рішення ухвалювали польські суди після адміністративних або кримінальних проваджень.

Мобілізація: чи ризикують депортовані бути призваними?

Питання автоматичного направлення депортованих на фронт особливо активно обговорювалось після висловлювань окремих польських політиків. Проте реальна практика в Україні свідчить про інше. Жодна державна структура, включаючи ДПСУ, не має права примусово передавати громадян до ТЦК після в’їзду на територію країни.

«Ми не здійснюємо жодних примусових дій. Люди, які в’їжджають в Україну, проходять стандартну перевірку. Якщо громадянин підлягає мобілізаційній підготовці, подальші рішення ухвалюють відповідні установи, але без порушення прав людини», — уточнив Сергій Сердюк у коментарі для «Укрінформу» 17 квітня 2025 року.

Правові гарантії для громадян України

Юристи з правозахисної організації «Право на захист» наголошують: на депортованих із Польщі поширюються всі норми Конституції й законів України. Переміщення або напрям до військових підрозділів можливі лише в разі наявності відповідних документів і рішень органів військового обліку, але не є автоматичними.

«Змушення депортованого з-за кордону громадянина безпосередньо після прибуття долучитися до бойових дій не передбачено чинним законодавством. Будь-яке порушення цього процесу можна оскаржити в суді», — зазначає адвокатка Тетяна Шевченко у коментарі редакції «Громадське» 19 квітня 2025 року.

Що чекає депортованих після повернення

Після перетину українського кордону депортовані особи не направляються автоматично ні в арештні ізолятори, ні до військкоматів. Після звірки даних у прикордонних базах і формального оформлення вони можуть вільно пересуватись по території України, якщо не перебувають у розшуку чи не мають відкритих кримінальних проваджень в Україні.

Проте експерти застерігають: повернення таких осіб є викликом для української системи правопорядку й соціальної інтеграції. Значна частина з них перебуває у складному становищі — без роботи, без житла або з кримінальним минулим, що ускладнює процес адаптації.

Ситуація з депортаціями: прикордонна політика під тиском

Уряди Польщі та України неодноразово заявляли про необхідність тісної співпраці у сфері міграції та боротьби з криміналом. Проте часте висвітлення окремих випадків депортацій політично використовується як інструмент тиску. Тим часом громадяни України, які потрапляють під депортацію, продовжують повертатися додому на законних підставах — без втрати своїх прав, включно з правом на свободу та особисту безпеку.

На тлі триваючої війни та складної гуманітарної ситуації в Україні це питання набуває особливої ваги. Влада повинна забезпечувати не лише безпеку кордонів, а й ефективні механізми реінтеграції осіб, які повертаються з-за кордону — незалежно від причин їх депортації.