У Польщі попереджають: напередодні Дня Війська Польського ймовірна хвиля дезінформації про армію

Коротке резюме

Аналітична платформа Demagog повідомила, що напередодні Дня Війська Польського 15 серпня 2025 року очікується поширення фейкових новин, спрямованих на дискредитацію польських збройних сил. За даними порталу «Наш вибір» та організації Demagog, ймовірними темами маніпуляцій стануть чисельність війська, витрати на оборону та присутність українських біженців у польських структурах безпеки. Експерти закликають дотримуватись інформаційної гігієни та перевіряти джерела новин.

День Війська Польського: що потрібно знати

День Війська Польського — національне свято, що відзначається щороку 15 серпня. Воно встановлене на честь Варшавської битви 1920 року, під час якої польська армія зупинила наступ більшовицьких військ. У 2025 році польські органи влади, армія та громадські організації готуються до масштабних урочистостей, які включатимуть паради, демонстрації військової техніки та культурні заходи. Зокрема, у Варшаві заплановано участь президента Анджея Дуди, керівництва Міністерства національної оборони та представників НАТО.

Збільшений ризик дезінформаційних кампаній

Зростання впливу проросійської пропаганди

Як повідомляє польська організація Demagog, з наближенням Дня Війська Польського зростає ризик появи фейкових повідомлень, головною темою яких є діяльність Збройних сил Польщі. За словами аналізаторів, у попередні роки в цей період активізувалися проросійські наративи, які мали на меті підірвати довіру до польських військових та західних союзників.

У 2024 році в соцмережах поширювалися заяви про те, що Польща готується до війни, масово мобілізує резервістів і нібито відправляє війська в Україну. Такі матеріали, як дослідив Demagog, зазвичай базуються на спотворених або вигаданих фактах, часто цитують анонімні джерела або маніпулятивно інтерпретують офіційні документи.

Типові фейки та їхня тематика

Згідно з дослідженням Demagog, яке наводить портал «Наш вибір», у 2024 році особливо активно ширилися такі типи фейків:

• Неправдиві заяви про те, що Польща призиває українських біженців до війська
• Спотворення офіційних даних про військовий бюджет
• Дезінформація про те, скільки польських солдатів уже воює в Україні
• Поширення фото та відео з російських або приватних телеграм-каналів без перевірки джерела

У 2025 році експерти очікують повторення схожих механізмів впливу, зокрема через TikTok, Telegram та Facebook, де найчастіше оперативно поширюють неправдивий контент.

Мета фейків — викликати страх і сумніви

Професорка Єва Марцінек, політична аналітикиня з Університету Варшавського, у коментарі для Gazeta Wyborcza наголосила: «Такі кампанії не мають на меті просто спотворити факти. Їхня мета — викликати в населення недовіру до рішень уряду, сісти паніку та посіяти розбрат у суспільстві». Аналітики також вказують на те, що подібні фейки часто настільки добре стилізовані під реальні новини, що навіть досвідчені користувачі інтернету не завжди виявляють підробку.

Рекомендації для громадськості: як не стати жертвою дезінформації

Перевірка джерел — критична навичка 2025 року

Експерти Demagog та Фундації «Наш Вибір» закликають українських громадян у Польщі бути особливо уважними до повідомлень, що стосуються війська. Особливо зараз, коли тема безпеки набула стратегічного значення через геополітичну ситуацію у Європі.

Зокрема, рекомендується:

• Перевіряти інформацію у кількох незалежних джерелах
• Зважати на те, чи новина має посилання на офіційне джерело (таке як Міністерство національної оборони Польщі або польські ЗМІ з доброю репутацією: RMF FM, TVN24, PAP)
• Остерігатися «сенсаційних» заголовків та анонімних телеграм-каналів
• Користуватися платформами фактчекінгу, як-от demagog.org.pl чи konkret24.tvn24.pl

Заклики до відповідальності від державних установ

Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив 5 серпня 2025 року під час пресконференції, що безпека інформаційного простору є ключовим завданням держави. За його словами, створено спеціальний оперативний осередок у Генштабі, який моніторить мережу щодо можливих дезінформаційних загроз.

«Ми працюємо з національними та міжнародними партнерами, включно зі структурами НАТО, аби виявляти спроби інформаційного втручання якомога раніше», — наголосив міністр.

Українська громада теж у фокусі

Значна частина поширюваних фейків спрямована саме на українську громаду в Польщі. Інформаційні атаки часто зосереджені на темі нібито призову українців до польської армії, змушення їх до служби або ж конфліктів між українцями та поляками в силових структурах. Такі історії неодноразово спростовували офіційні джерела.

Експерти наголошують: у Польщі не існує примусового призову іноземців, включно з українцями, до збройних сил. Будь-яка служба може бути тільки добровільною та здійснюється за контрактом.

Висновок: гігієна інформації — найкращий захист

Напередодні Дня Війська Польського 15 серпня 2025 року варто проявити особливу пильність до інформаційного контенту, особливо того, що стосується війська, національної безпеки та українсько-польських відносин. Експерти закликають не піддаватися на провокації, перевіряти факти та поширювати лише достовірну інформацію.

Інформаційна безпека — спільна справа. І саме обізнаний громадянин найсильніше захищений від дії фейкових кампаній, які сьогодні є частиною гібридної війни в Європі.