Коротке резюме

У 2025 році в Польщі тривають суперечки навколо політики щодо мігрантів, де українці, а також люди з країн Азії та Африки дедалі частіше стають об’єктами політичного маніпулювання. Згідно з даними Головного статистичного управління Польщі, станом на початок 2025 року понад 1,3 млн іноземців, зокрема 950 тисяч українців, працюють у країні. Водночас, урядова риторика правих сил усе частіше гіперболізує «загрози» від імміграції, попри економічну залежність Польщі від трудових мігрантів.

Постправда і польська політика: ким стали мігранти у громадському дискурсі

У 2025 році політична дискусія в Польщі знову зосередилася на темі міграції, причому не скільки на її реальних наслідках, скільки на уявленнях, що активно формуються через політичну риторику, медіа та соціальні мережі. Термін «постправда», згідно з Оксфордським словником, описує ситуацію, коли емоції та особисті переконання мають більше впливу на громадську думку, ніж об’єктивні факти. Польський приклад — яскравий прояв цього явища.

Напередодні виборів до Європарламенту, що мають відбутися в червні 2025 року, праві політичні сили, такі як «Конфедерація» чи окремі представники партії «Право і справедливість» (PiS), знову почали активно використовувати тему «загрози з боку мігрантів». Як повідомляє інформаційний портал «Наш вибір», основною ціллю таких політичних атак часто стають українці, хоча раніше вони здебільшого розглядалися як «свої», на відміну від мігрантів з Близького Сходу чи Африки.

Статистика, що суперечить страхам

Згідно з останніми офіційними даними Головного статистичного управління Польщі (GUS), на початок 2025 року в країні перебуває понад 1,3 мільйона іноземців, легально працюючих або навчаючихся у Польщі, з яких близько 950 тисяч — громадяни України. Українці становлять найбільшу групу серед мігрантів і відіграють ключову роль в економіці країни, зокрема в таких секторах, як сільське господарство, виробництво, кур’єрські та будівельні послуги.

Попри це, в суспільному дискурсі часто лунають заяви про «загрозу» з боку іноземців. Так, один із кандидатів від націоналістичної партії «Конфедерація» у своїй передвиборчій програмі у 2025 році назвав масову імміграцію «демографічною катастрофою» для Польщі та закликав до запровадження обмежувальної візової політики. Подібні висловлювання не підкріплені жодними фактами — рівень злочинності серед мігрантів не перевищує загальнонаціональні показники, а кількість заяв про надання статусу біженця залишається стабільно низькою.

Маніпулятивні наративи в медіа

Видання «Nasz Wybir» надає приклади конкретних випадків, коли політики чи автори в соціальних мережах навмисно використовують неправдиву інформацію для формування негативного образу мігрантів. У публікації від квітня 2025 року йдеться про поширення в польському сегменті Facebook фальшивої історії про нібито «захоплення» містечка на півдні Польщі чеченськими мігрантами. Після перевірки Центром моніторингу расистської та ксенофобської поведінки було встановлено, що такої події ніколи не було.

Аналіз експертів фонду «Батореґо» (Fundacja Batorego) свідчить, що подібна інформація поширюється насамперед через праворадикальні медіа та мережі ботів у соціальних платформах. У березні 2025 року фахівці зафіксували збільшення активності таких бот-мереж перед електоральними подіями.

Потреба в мігрантах і демографічна реальність

Польща, як і більшість країн Центрально-Східної Європи, перебуває в умовах демографічної кризи. За оцінками Євростату, населення країни за 2024 рік зменшилося на понад 100 тисяч осіб. У 2025 році ситуація не поліпшується: рівень народжуваності продовжує знижуватись, а середній вік поляка зростає.

У відповідь на ці тенденції польські роботодавці все активніше звертаються до громадян інших країн, особливо України. У 2025 році уряд вже втретє продовжив програму спрощеного працевлаштування мігрантів зі Східної Європи, включаючи громадян Грузії, Молдови та В’єтнаму. Проте ці прагматичні кроки влади паралельно нашаровуються на популістський політичний дискурс.

Громадське сприйняття і міжетнічна напруга

Дослідження Варшавського університету, опубліковане в січні 2025 року, показало, що хоча близько 60% поляків позитивно сприймають українських мігрантів, кожен третій респондент виявляє недовіру до іммігрантів з Близького Сходу або країн Африки. Експерти вважають, що така розбіжність зумовлена не лише культурними чинниками, а й активними кампаніями дезінформації.

Рівень міжетнічної напруги в Польщі зростає. У березні 2025 року в місті Познань був зафіксований випадок нападів на гуртожиток, в якому мешкали студенти з Індії та Казахстану. Поліція пізніше кваліфікувала інцидент як злочин на ґрунті ненависті.

Висновки: коли факти поступаються емоціям

Аналіз подій у Польщі 2025 року свідчить про зростання впливу постправди на прийняття суспільно важливих рішень. Міграційна політика, що має базуватися на реальних потребах економіки та на принципах прав людини, дедалі частіше стає об’єктом політичних спекуляцій і маніпулювання страхами.

У той час як Польща продовжує фактично покладатися на іноземну робочу силу, зокрема з України, в інформаційному просторі домінують меседжі про «загрози» та «небезпечну зміну структури суспільства». В умовах наближення виборів та поляризації суспільства виклики, пов’язані з інтеграцією, вимагають не політичного хайпу, а зваженого й відповідального підходу, базованого на фактах, а не страхах.