Через політичні суперечки в Польщі понад мільйон українських біженців, які перебувають під тимчасовим захистом, знову опинились у невизначеності: 4 квітня 2025 року президент Анджей Дуда наклав вето на ухвалений Сеймом закон про продовження допомоги для біженців, що може спричинити правовий вакуум для переселенців із 1 липня 2025 року. Представники громадських організацій закликають до аполітичного вирішення ситуації з урахуванням гуманітарної відповідальності Польщі.

Політична криза навколо українських біженців у Польщі

4 квітня 2025 року президент Польщі Анджей Дуда оголосив про накладення вето на закон, покликаний узаконити процедуру продовження тимчасового захисту для українців, які рятуються від наслідків війни, розв’язаної Росією у 2022 році. Закон, ухвалений Сеймом у березні 2025 року, мав привести положення про допомогу українцям у відповідність до діючих норм Європейського Союзу, які продовжують тимчасовий захист до березня 2026 року.

Ветування документа створює законодавчу прогалину: чинний «спецзакон» про допомогу біженцям з України діє лише до 30 червня 2025 року. У разі, якщо закон не буде змінено або поновлено, понад мільйон українців у Польщі можуть втратити правову основу для свого перебування та доступу до соціальних послуг.

Суть ветованого закону і реакція уряду

Згідно з поясненням на порталі «Наш вибір» від 5 квітня 2025 року (джерело), ветований документ передбачав не лише продовження терміну тимчасового захисту, а й низку нововведень — зокрема спрощення доступу до навчання для українських дітей, цифровізацію процесів реєстрації та пролонгації захисту, а також зміни у компенсаційних механізмах для польських родин, які приймають біженців.

Уряд Дональда Туска заявив про глибоке розчарування рішенням президента. Віце-міністр внутрішніх справ Мацей Душчик зазначив у коментарі для PAP 6 квітня 2025 року, що «вето ставить під загрозу реалізацію міжнародних зобов’язань Польщі у сфері гуманітарного захисту». Своєю чергою, представники опозиційної партії «Право і справедливість» звинувачують уряд у непрозорості та поспішності процесу підготовки закону.

Юридичні наслідки: невизначеність з 1 липня 2025 року

Із чинністю спецзакону лише до 30 червня 2025 року Польща має обмежений час на врегулювання ситуації до моменту, коли українці можуть втратити легальний статус. Як пояснює докторка права Аґнєшка Кубаль із Університетського коледжу Лондона у коментарі для OKO.press 7 квітня 2025 року, у разі легального вакууму українцям доведеться масово подаватись на дозвіл на проживання або втратити доступ до охорони здоров’я, працевлаштування та освіти.

Польські правники наголошують, що неврегульованість питання може спровокувати «юридичний хаос», котрий позначиться не лише на біженцях, але й на роботодавцях, муніципалітетах та навчальних закладах.

Громадський резонанс і заклики до відповідальності

Після президентського вето українські і польські громадські організації активно виступили проти політизації гуманітарного питання. У спільній заяві, опублікованій 8 квітня 2025 року коаліцією понад 30 НУО, серед яких «Фундація Наш Вибір», «ХЕЛП», «Ocalenie», зазначено: «долі понад мільйона людей не можуть бути предметом міжпартійних торгів». Активісти закликають до термінового повернення законопроєкту до Сейму та до ухвалення альтернативного варіанту, який би забезпечив неперервність захисту для українців.

Окрім організацій, свою позицію висловив також омбудсмен прав людини Польщі Марцін Вонцек, який у спеціальному зверненні 9 квітня підкреслив необхідність дотримання принципу пропорційності та права на захист біженців у відповідності до директив ЄС.

Що далі: сценарії розвитку подій

Після вето, Сейм може повторно розглянути закон — для його подолання потрібно щонайменше 3/5 голосів депутатів, тобто 276 голосів. Як відомо, коаліція «Громадянська коаліція – Третій шлях – Лівиця» наразі має 248 мандатів, що недостатньо для подолання президентського вето без підтримки опозиції.

Інший варіант — підготувати новий законопроєкт з урахуванням зауважень президента. Представники Канцелярії Президента вказують на потребу точніших положень щодо використання національних ресурсів та механізмів контролю над витратами державного бюджету.

Висновки

Політичне протистояння у Польщі безпосередньо впливає на долі понад мільйона українських біженців. Замість стати інструментом гуманітарного захисту, закон став полем маневру між гілками влади. В контексті загострення війни в Україні та триваючих бойових дій на сході, Польща має виробити стратегію, яка би відповідала як моральним, так і юридичним зобов’язанням Республіки перед людьми, які шукали захисту на її території.

Найближчі тижні стануть вирішальними для визначення правового статусу українців у Польщі. Уряд мусить або домовитися з президентом про компромісну редакцію закону, або знайти більшість у парламенті для подолання вето. В іншому разі, із 1 липня українські біженці можуть опинитися в стані правової невизначеності.