Президент Польщі Анджей Дуда наклав вето на суперечливі поправки до закону про іноземців, запропоновані МВС; Міністерство внутрішніх справ відреагувало, заявивши про необхідність подальшого діалогу

Причини президентського вето: занепокоєння щодо конституційності

15 квітня 2025 року президент Польщі Анджей Дуда наклав вето на запропоновані поправки до закону про іноземців та закону про прикордонну службу. Проект був ініційований Міністерством внутрішніх справ та адміністрації (MSWiA) і 29 лютого ухвалений Сеймом, а 20 березня затверджений Сенатом. Президент мотивував своє рішення порушенням конституційних прав — зокрема правової визначеності та судового захисту.

Одна з найбільш суперечливих змін, внесених у проєкті, передбачала надзвичайно скорочену процедуру адміністративного видворення іноземців — без обов’язку детального вивчення індивідуальних обставин та без гарантій на оскарження рішень. Президент зазначив, що проєкт у чинній формі створює ризик для прав людини та не відповідає вимогам Конституції Республіки Польща, а також міжнародним зобов’язанням країни.

Реакція МВС: потреба в реформі у відповідь на нові загрози

Після оголошення вето, Міністерство внутрішніх справ та адміністрації оприлюднило 16 квітня 2025 року офіційну заяву, в якій зазначено, що уряд вважає рішення президента політичним, не враховуючи поточної безпекової ситуації на кордоні з Білоруссю. У повідомленні MSWiA наголосило, що вдосконалення законодавчих механізмів є відповіддю на «гібридні загрози» з боку Білорусі, які, за оцінками міністерства, тривають з 2021 року і суттєво активізувались останнім часом.

Міністерство стверджує, що запропоновані зміни мали на меті забезпечити ефективнішу процедуру видворення осіб, які незаконно перетинають кордон, затримуються у зоні прикордоння або становлять потенційну загрозу для внутрішньої безпеки держави. Згідно з позицією MSWiA, введення так званої «експрес-процедури» було необхідним для зменшення навантаження на адміністративні органи та звільнення ресурсів прикордонної служби.

Ключові зміни, передбачені законопроєктом

Законопроєкт запропонований MSWiA передбачав, зокрема:

• можливість видворення іноземця з території Польщі винятково на підставі адміністративного рішення, без необхідності попереднього детального розгляду його індивідуальної ситуації;
• запровадження скороченої процедури апеляції, яка унеможливлювала б ефективне судове оскарження;
• право начальника прикордонного посту ухвалювати рішення щодо заборони в’їзду на територію Шенгенської зони на обмежений термін;
• доповнення положень щодо функціонування прикордонної смуги, у якій передбачалось обмеження доступу цивільних осіб, журналістів і правозахисників.

Критика з боку правозахисників та міжнародних організацій

Законопроєкт отримав різку критику з боку правозахисних організацій та міжнародних інституцій. Польська Гельсінська фундація з прав людини та Асоціація правової інтервенції у спільній заяві від березня 2025 року наголосили, що документ порушує Європейську конвенцію з прав людини, зокрема статті щодо права на ефективний захист і заборони колективного видворення іноземців.

Верховний комісар ООН у справах біженців (UNHCR) також висловив стурбованість щодо норм запропонованих змін. У своєму зверненні до польської влади UNHCR закликало дотримуватись зобов’язань, пов’язаних з Женевською конвенцією 1951 року, яка гарантує право кожного на процедуру надання притулку та забороняє висилку осіб до місць, де їм загрожують тортури або переслідування.

Політичний контекст і подальші перспективи

Незважаючи на вето президента, уряд Польщі на чолі з прем& 39;єр-міністром Дональдом Туском заявив про готовність до повторної розробки законодавчих змін. В інтерв’ю виданню Gazeta Wyborcza 17 квітня 2025 року речник уряду Ян Дзєрдзяк зазначив, що влада врахує зауваження глави держави та пропозиції правників, проте й надалі прагнутиме забезпечити дієвий захист кордону.

Після президентського вето закон повертається до Сейму. Хоч парламент може відхилити вето трьома п’ятими голосів у присутності щонайменше половини депутатів, наразі немає достатньої підтримки для такого результату. У разі ухвалення нової версії уряд пообіцяв провести публічні консультації та залучити до діалогу неурядові організації.

Висновки: пошук балансу між безпекою й правами людини

Ситуація з ветованим законопроєктом підкреслює складність завдання, яке стоїть перед країнами Європейського Союзу: знайти баланс між національною безпекою та міжнародними зобов’язаннями в сфері захисту прав людини. Польща, яка стала одним із ключових напрямків для мігрантів із Близького Сходу та Африки, а також — з огляду на війну в Україні — для мільйонів біженців, опиняється між внутрішнім тиском, викликаним безпековою ситуацією, та юридичними рамками, які зобов’язують гарантувати базові права.

Поточне вето президента Анджея Дуди створило підґрунтя для ширшої дискусії — не лише в Польщі, а й у межах Європейського Союзу — про ефективні і водночас гуманні підходи до контролю міграції та охорони кордонів у 2025 році.