Речник президента Польщі відповів на звернення українських істориків: реакція викликала критику

Короткий виклад

3 червня 2025 року речник президента Польщі Марцін Пшедач відреагував на відкритий лист українських істориків, опублікований 30 травня, в якому вчені закликали польських політиків припинити політизацію спірних історичних тем, зокрема теми Волинської трагедії та ролі Степана Бандери. У своїй відповіді Пшедач звинуватив українську сторону в “браку емпатії” та запропонував українцям “вчитись історичної правди”. Така оцінка викликала стурбованість серед істориків і спровокувала обговорення щодо об’єктивності польського офіційного дискурсу.

Контекст: загострення історичної полеміки

Звернення українських істориків

30 травня 2025 року понад два десятки провідних українських істориків, серед яких Ярослав Грицак, Олексій Клімчук, Наталя Яковенко та інші, опублікували відкритий лист у відповідь на зростання історичної напруженості у польсько-українських стосунках. У тексті, розміщеному на сайті «Історична правда», дослідники критикували польський законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за “заперечення геноциду, вчиненого ОУН-УПА щодо польського населення в 1940-х роках”.

Історики закликали польську сторону не ототожнювати висновки сучасної історичної науки з наративами національного болю або політичної помсти. Автори наголосили на небезпеці політичного втручання у наукову дискусію, особливо в часи масштабної агресії Росії проти України.

Позиція польських політиків

Законопроєкт, що викликав обурення істориків, ініційовано депутатами з правоконсервативної партії “Право і Справедливість” і отримав попереднє схвалення профільного комітету Сейму у травні 2025 року. Закон фіксує визначення подій 1943-1944 років на Волині як “геноциду польського народу”, і передбачає адміністративну або навіть кримінальну відповідальність за публічне заперечення такого визначення.

На думку українських істориків, такий підхід порушує академічну свободу та є загрозою для українсько-польського діалогу.

Коментар речника президента Польщі: що сказав Марцін Пшедач

Офіційна відповідь

У коментарі польська інформаційна агенція PAP оприлюднила позицію речника президента Польщі Марціна Пшедача від 3 червня 2025 року. Він заявив, що “в українській історичній пам’яті й досі бракує емпатії до польських жертв”, а також натякнув на те, що “знання історії повинно бути об’єктивним і повним”.

Цитата Пшедача викликала хвилю критики серед українських експертів. У відповідь на це історик Андрій Портнов зазначив: "Українські дослідники вже багато років досліджують тему Волині, і звинувачення в недостатній об’єктивності — це маніпуляція".

Невідповідність фактам та історичному контексту

Реакція Пшедача також піддається сумніву через ігнорування численних жестів української сторони. Так, у 2013 році Верховна Рада України вшанувала пам’ять загиблих у Волинській трагедії, а у 2016 році Президент Петро Порошенко відвідав місце масового поховання поляків у селі Сагринь. Крім того, в Україні вже встановлено кілька меморіальних знаків жертвам польського населення.

Як зауважив доктор історичних наук Владислав Гриневич, "Польща цілеспрямовано акцентує на жертвах своєї сторони, тоді як українська трагедія також має місце — щонайменше 20 тисяч убитих українців на Холмщині та Підляшші в 1944–47 роках".

Критика та можливі наслідки

Ризик блокування гуманітарного діалогу

На думку експертів Центру “Нова Європа”, заява польського речника вказує на згортання міжінституційного гуманітарного діалогу, який розвивався з 2014 року. “Ми ризикуємо втратити рівень довіри, збудованої за десятиліття, через політичні амбіції окремих груп”, — коментує директорка Центру Альона Гетьманчук.

Міжнародний резонанс

Скандал навколо заяви Пшедача обговорюється і в західній пресі. Наприклад, газета Frankfurter Allgemeine Zeitung написала 5 червня, що «використання історичної травми задля політичного капіталу ставить під загрозу єдність демократій Східної Європи перед обличчям російської агресії». Там також згадується, що польські опозиційні сили демонструють стриманішу позицію, закликаючи до історичного діалогу, а не судового переслідування.

Потреба у збалансованій пам’яті

Заклик до деколоніальної історії

Українські історики у своєму зверненні наголошують на необхідності відмови від імперського підходу до оцінки минулого. Вони пропонують “створити двосторонню комісію істориків” за зразком франко-німецьких ініціатив 1990-х років, яка могла б дати спільну, фахову відповідь на складні питання XX століття.

Як підкреслила історикиня Ірина Склокіна, "важливо, щоб пам’ять не була односторонньою зброєю, а способом порозуміння".

Висновки: шукати діалог, а не конфронтацію

Реакція речника президента Польщі на звернення українських істориків у червні 2025 року стала прикладом того, як офіційна риторика може загострити замість заохотити діалог. Попри складність і чутливість питання Волинської трагедії, обидві сторони мають спиратись на факти, дослідження і емпатію, а не на політичну доцільність.

Активне залучення науковців, міждержавних комісій та незалежних інститутів пам’яті може стати ключем до примирення. Без цього трудно уявити здорове і стратегічне партнерство між Польщею та Україною перед спільними викликами 2025 року.