Станом на травень 2025 року понад 190 тисяч іноземців у Польщі чекають на карту побиту більше року, а деякі — вже понад 1200 днів. Через затримки десятки тисяч людей не можуть офіційно працевлаштуватися, орендувати житло чи виїхати додому без ризику втратити документи. Уряд обіцяє реформи, проте ситуація залишається критичною.

Затримки на межі виживання: 1200 днів в очікуванні

За останніми даними Управління у справах іноземців Польщі, весною 2025 року понад 190 тисяч людей чекають на розгляд своїх заяв на карту побиту. Значна частина з них — громадяни України, Білорусі, Грузії та країн Азії. За повідомленням польського порталу inPoland.com, окремі заявники повідомляють про очікування терміном до 1200 днів — це більше ніж три роки.

«Я подав документи ще в жовтні 2021 року. Сьогодні вже травень 2025-го, і досі не отримав ані рішення, ані відповіді на звернення», — розповідає Олександр, громадянин України, який працює в логістичному центрі під Вроцлавом. Він не може змінити місце роботи, орендувати квартиру без ризику відмови або легально подорожувати.

Що таке карта побиту і чому вона така важлива

Карта тимчасового проживання (karta pobytu) — це основний документ, що дозволяє іноземцю легально жити та працювати в Польщі понад 3 місяці. Вона замінює візу та є базовим правовим інструментом для доступу до соціальних і медичних послуг, банківських операцій та офіційного працевлаштування.

Проте поки заявник чекає на карту, його статус часто невизначений. У 2024—2025 роках особливо багато скарг надходить від трудових мігрантів, які залежні від легального статусу для виконання своїх обов’язків і отримання зарплати.

Причини затримок: адміністративний колапс і недофінансування

Проблема з затримками існує не перший рік, однак у 2025 вона досягла апогею. Основні причини:

• Нестача персоналу у воєводських управліннях, де розглядають заяви на карту побиту.
• Непрозора та застаріла система документообігу, недостатнє використання цифрових рішень.
• Великий наплив заявок, особливо після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році, що суттєво збільшило кількість українських мігрантів.
• Зміни в законодавстві, що нерідко паралізують роботу установ через неясність і нову інтерпретацію правил.

Експерти вважають, що без серйозної реформи системи все більше іноземців опинятимуться в ситуації «на грані виживання». За словами Магдалени Валчак, аналітика Польського інституту міграційної політики: «Ми маємо справу з соціальним замороженням — держава запрошує працівників, але не може забезпечити їм базових прав».

Як страждають люди: історії тих, хто чекає

Люди, які очікують на рішення роками, не просто обмежені в правах — вони втрачають можливості, здоров’я і навіть родини. Назира з Узбекистану подала документи влітку 2022 року, але не змогла поїхати на похорон матері, бо боялася втратити процес розгляду документів.

«Мій син хоче навчатися в польській школі, але без карти нас не приймають. Ми живемо тут три роки як “невидимі люди”», — ділиться Саломе з Грузії.

За останнім звітом Асоціації прав людини Homo Faber, понад 60% людей, що очікують карту побиту більше року, стикаються з психоемоційними проблемами або фінансовими труднощами.

Офіційна реакція: що обіцяє уряд у 2025 році

У квітні 2025 року речник Уряду з питань міграції Павел Банах заявив, що готується масштабна цифровізація міграційних процесів і реформування правил подачі. Планують запустити централізовану онлайн-платформу до кінця 2025 року та збільшити штати в найбільш перевантажених воєводських відділеннях.

«Ми визнаємо проблему і вже працюємо над її вирішенням. Нові цифрові алгоритми повинні скоротити час обробки до 3 місяців у 2026 році», — сказав Банах під час пресконференції.

Проте представники громадських організацій сумніваються, що ці реформи запрацюють швидко. За їх оцінками, навіть якщо нову систему запустять вчасно, обробка архіву заяв за 2021—2024 роки може затягнутися ще на рік.

Що можуть зробити самі мігранти?

У відповідь на затримки деякі іноземці подають скарги до Адміністративного суду, вимагаючи пришвидшення справи. Інші — звертаються до омбудсмена чи консульських установ.

Але правозахисники попереджають: самотужки боротися важко. «Найефективніший шлях — колективні дії: петиції, звернення до ЗМІ та участь у громадських ініціативах», — зазначає Єва Козловська, координаторка Фонду підтримки мігрантів у Кракові.

Висновки: чи буде змінено ситуацію у 2025 році?

2025 рік може стати поворотним у кризі навколо карти побиту, але наразі системні зміни лише в процесі розробки. Іноземці в Польщі залишаються заручниками бюрократії, а затягування із видачею документів ставить під загрозу не лише добробут, а й базові людські права сотень тисяч людей.

Поки уряд працює над реформами, вирішення проблем полягає також у прозорості процедур, зміцненні правової бази та мобілізації громадянського суспільства на підтримку тих, хто «застряг у системі» на довгі роки.