3 травня 2025 року у Варшаві відбулася демонстрація проти масової міграції, під час якої пролунали антиукраїнські гасла. Захід зібрав близько 2 000 осіб, а серед гасел помічено заклики на кшталт “Українці геть!” та “Досить українців у Польщі”. Подія викликала хвилю обурення серед політиків, правозахисників і представників української громади.

Мітинг проти міграції у Варшаві: контекст подій

Хто організував марш?

Протестну акцію ініціював рух “Polska dla Polaków” (“Польща для поляків”) — крайня права організація, яка останніми місяцями активізувала свою діяльність на фоні зростаючої кількості мігрантів у країні. Згідно зі звітом інституту політичного аналізу Ośrodek Studiów Wschodnich (OSW), на початку 2025 року кількість іноземців з правом на проживання у Польщі сягнула рекордних 1,8 мільйона осіб, з яких понад 1,1 мільйона — українці.

Як проходив марш?

Марш стартував з площі Дефіляд у центрі Варшави. Колона, яка складалась переважно з молодиків у одязі з націоналістичною символікою, рухалась до Сейму Польщі. Порядок забезпечував значний контингент поліції. Попри відсутність зіткнень, на акції були помічені плакати з написами “Зупинити українську окупацію” та “Збережемо польську ідентичність”. У кількох випадках чутно було заклики до депортації “нелегальних українців”.

Реакція суспільства і політиків

Офіційна позиція уряду

Міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський у коментарі для TVN24 зазначив: “Ми не допустимо проявів ксенофобії чи розпалювання ворожнечі проти наших союзників із України. Кожен випадок мови ненависті буде розслідувано відповідно до чинного законодавства”. У свою чергу, прем’єр-міністр Дональд Туск закликав до солідарності, зазначивши: “Українці, які приїхали до Польщі, рятуючись від війни, заслуговують на підтримку і повагу”.

Відгуки громадських організацій

Правозахисні організації, зокрема “Helsińska Fundacja Praw Człowieka”, засудили подію. У пресрелізі фонду йдеться: “Цільовий тиск на одну етнічну групу — це небезпечна тенденція, яка може призвести до ескалації насильства”.

Позиція української громади

Голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима в інтерв’ю Gazeta Wyborcza заявив: “Такі марші створюють атмосферу страху серед українських сімей. Люди, які працюють, платять податки і роблять внесок у місцеву економіку, заслуговують на гідне ставлення”.

Фактори, які сприяють напруженню

Економічні труднощі

У першому кварталі 2025 року рівень безробіття в Польщі зріс з 4,7% до 5,3% (дані Główny Urząd Statystyczny). Деякі польські працівники вважають, що українці “відбирають” у них робочі місця, особливо у виробництві та будівництві. Експерти, однак, зазначають, що українські трудові мігранти займають переважно ті вакансії, які не користуються попитом серед місцевого населення.

Політична маніпуляція

Згідно з дослідженням Центру демократичних досліджень PAN, у 2024–2025 роках націоналістичні сили в Польщі намагаються використовувати тему міграції як політичний інструмент напередодні місцевих виборів. Публікації на проросійських Telegram-каналах також поширювали дезінформацію щодо “злочинності серед українських біженців”.

Виклики інтеграції в умовах воєнної міграції

Українці в Польщі у 2025 році

Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, Польща стала головним притулком для українських біженців. У березні 2025 року, за даними Управління у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców), у Польщі перебуває понад 950 000 українців з тимчасовим захистом. Ще приблизно 250 000 — мають карти побиту.

Українці активно інтегруються: у 2024 році понад 30 000 українських дітей пішли до польських шкіл, а понад 10 000 студентів — до вишів. За даними Польської служби зайнятості, 78% працездатних українців легально працевлаштовані.

Позитивний внесок у економіку

Економісти з Варшавської школи економіки зазначають, що українська міграція забезпечує робочу силу в секторах, які критично потребують персоналу: сільське господарство, будівництво, медичні послуги. У 2024 році українці сплатили понад 4,6 млрд злотих податків до польського бюджету, і ця цифра продовжує зростати.

Що далі?

Після демонстрації 3 травня прокуратура почала перевірку закликів, що мали ознаки ксенофобії. Активісти закликають Сейм ухвалити зміни до законодавства, що дозволили б оперативно реагувати на публічні прояви мови ненависті. Паралельно українські ініціативи в Польщі готують кампанії з підвищення обізнаності про внесок українців у суспільство.

Висновок

Події у Варшаві стали нагадуванням про крихкість міжетнічного миру навіть у країнах, які офіційно підтримують Україну. У міру того, як війна триває, а українці залишаються важливою частиною польського суспільства, критично необхідно підтримувати публічний дискурс, заснований на фактах, а не на страхах. Майбутнє польсько-українських відносин сильне завдяки взаєморозумінню, а не розподілу.