Кароль Навроцький очима українців у Польщі: чи буде він добрим президентом Інституту національної пам’яті?

За результатами опитування, проведеного порталом «Наш вибір» у квітні 2025 року, 45% респондентів-українців у Польщі вважають, що Кароль Навроцький буде поганим президентом Інституту національної пам’яті Польщі (IPN), тоді як лише 12% очікують від нього позитивних змін. Новий глава IPN з 2021 року привернув увагу своєю консервативною позицією в історичній політиці, що викликає неоднозначну реакцію як серед експертів, так і української діаспори.

Хто такий Кароль Навроцький?

Кароль Навроцький обіймає посаду президента Інституту національної пам’яті Польщі з липня 2021 року, після затвердження Сеймом Республіки Польща. Він доктор історичних наук, колишній директор регіонального відділу IPN у Ґданську, а також колишній директор Музею Другої світової війни. Відомий як прихильник так званої «політики історичної правди», яка полягає у формуванні наративу про польській героїзм і жертви, з акцентом на національні символи та постаті, такі як Армія Крайова.

У своїх публічних виступах Навроцький неодноразово підкреслював необхідність зміцнення «патріотичного виховання» та боротьби з «історичною дезінформацією». Він наголошує на важливості збереження національної ідентичності у протистоянні зовнішнім впливам, зокрема з боку Росії. У квітні 2025 року його заява про намір «очищення публічної просторової пам’яті» від символів «недружніх ідеологій» викликала суперечки серед представників національних меншин.

Результати опитування: скептицизм серед української громади

Портал «Наш вибір», медіаплатформа української діаспори у Польщі, ініціював анонімне опитування серед українських читачів у квітні 2025 року, щоб з’ясувати їхнє ставлення до Кароля Навроцького. Участь взяли понад 1 200 осіб, більшість яких — українці, що проживають та працюють в Польщі. Результати виявили високий рівень недовіри:

• 45% опитаних вважають, що Навроцький буде поганим президентом IPN.
• 12% вірять, що він виявиться добрим керівником.
• 43% не мають чіткого уявлення або не знайомі з його діяльністю.

Окремі респонденти зазначили, що побоюються посилення націоналістичної риторики та виключення прав меншостей із історичного наративу Інституту. Дехто також висловив стурбованість через випадки демонтажу українських пам’ятників у Польщі, що інколи координувалися з IPN або проводилися з його мовчазної згоди.

Оцінка діяльності з боку експертів

На думку професора Анджея Фрішке, історика з Інституту політичних досліджень Польської академії наук, під керівництвом Навроцького IPN продовжує тенденцію «історичної політики пам’яті» як інструмента державної ідеології. В інтерв’ю Gazeta Wyborcza у березні 2025 року Фрішке вказав на небезпеку однобічного прочитання історії, де «польська невинність» стає абсолютною цінністю, при мінімізації або ігноруванні участі інших національностей у спільній історії регіону.

У свою чергу, Анна Домбровська з фонду «Насилию – ні», яка працює з національними меншинами в Польщі, в інтерв’ю Onet.pl підкреслила, що політика IPN у 2024–2025 роках все частіше викликає відчуття виключення серед української громади. За її словами, демонтаж пам’ятників УПА без широкого суспільного діалогу ставить під сумнів наміри IPN до історичного примирення.

Українсько-польські взаємини в освітній та публічній історії

Важливим аспектом роботи IPN є вплив на освітні програми та публічні дебати. Протягом 2023–2025 років Інститут публікував матеріали, в яких трагічні події, такі як Волинська трагедія 1943 року, висвітлювались однозначно в контексті польських жертв, без надання простору для ширшої історичної перспективи. Це викликало критичні реакції з боку українських істориків, зокрема з Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Спільні українсько-польські наукові комісії, які діяли у попередні роки, зіштовхнулися з труднощами у 2024–2025 роках через погіршення двосторонніх політичних відносин. Зокрема, у березні 2025 року IPN не погодив проведення спільного круглого столу істориків, присвяченого темі взаємного прощення, заявивши про відсутність «спільної історичної платформи» з українськими установами.

Перспективи діяльності Навроцького в 2025 році

У 2025 році Кароль Навроцький продовжує переорієнтацію IPN з акцентом на патріотичну освіту та політичну інтерпретацію минулого. Наразі Інститут розробляє нове видавниче досьє з нагоди 80-річчя завершення Другої світової війни, в якому українська участь у визволенні Польщі, за попередніми анонсами, буде згадана лише побічно.

Натомість за словами речника IPN Томаша Зандецького, у 2025 році Інститут планує участь у кількох публічних кампаніях проти російської дезінформації, у яких може бути залучений і український фактор як позитивний приклад спротиву. Однак наскільки ці ініціативи реально враховуватимуть позицію української меншини — залишається під питанням.

Висновки

Діяльність Кароля Навроцького як президента Інституту національної пам’яті Польщі сприймається неоднозначно, особливо серед української громади. Більшість опитаних не поділяють його візію історичної політики, побоюючись звуження багатонаціонального простору пам’яті. У 2025 році питання історичної пам’яті продовжує залишатися контроверсійною темою польсько-українських відносин. Від подальших кроків IPN залежатиме, чи буде ця інституція слугувати діалогу, чи залишатиметься інструментом однієї ідеології.