Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на зміни до спецзакону про допомогу громадянам України

Короткий зміст

Президент Польщі Кароль Навроцький 30 квітня 2025 року наклав вето на зміни до спеціального закону про підтримку українців, які перебувають у Польщі у зв’язку з війною. Зміни передбачали, зокрема, нову правову категорію “допоміжного захисту тимчасового”, що могла б вплинути на соціальні гарантії громадян України. Законопроєкт викликав суттєву критику з боку експертів та правозахисників.

Зміст змін, які були ветовані

Нова правова форма перебування

Ухвалений 26 квітня 2025 року польським Сеймом законопроєкт передбачав запровадження нової форми легального перебування – «допоміжного захисту тимчасового». Ця категорія мала замінити чинний тимчасовий захист, який надається українцям на підставі рішення Ради Європейського Союзу, діючого до 4 березня 2025 року.

За словами авторів проєкту, зміни мали структурувати правовий статус українських біженців після завершення дії європейського механізму тимчасового захисту, однак пропонований формат не гарантував адекватних соціальних прав, таких як доступ до системи охорони здоров’я, ринку праці чи соціального забезпечення.

Можливі наслідки втрати статусу

Зміни передбачали, що після введення «допоміжного захисту тимчасового» попередній статус громадянина України вважався би недійсним. Це могло призвести до втрати доступу до соціальних виплат, проблем із доступом до освіти чи працевлаштування, а також позбавити певні групи новоприбулих українців можливості легально залишатися в країні.

Мотиви президентського вето

Захист прав осіб, які перебувають під тимчасовим захистом

Президент Кароль Навроцький у своєму офіційному комюніке від 30 квітня 2025 року зазначив, що запропоновані зміни «суттєво послаблюють правовий статус громадян України, які перебувають у Польщі внаслідок агресії Росії». Як наголосив Навроцький, державні органи зобов’язані гарантувати комплексний і реалістичний захист для переселенців, не створюючи нових юридичних бар’єрів.

«Проєкт не містить належних гарантій правового захисту, а запропонована формула "допоміжного захисту" є незрозумілою, недопрацьованою і може привести до дезорганізації системи підтримки для потребуючих громадян України», — йдеться у заяві президента.

Відсутність громадського обговорення

Офіс президента також вказав на непрозорий характер розробки змін: громадськість, експерти з прав людини та представники української діаспори не були належним чином включені в обговорення проєкту. Критики підкреслювали, що поспішне впровадження таких змін без належної підготовки суперечить демократичним стандартам.

Реакція української громади та правозахисників

Критика змісту запропонованого закону

Українські організації в Польщі, серед яких Фонд “Наш вибір” та Український дім у Варшаві, рішуче виступили проти ухвалених парламентом змін. Вони наголошували, що впровадження нової правової категорії зменшить рівень соціального захисту українців і поставить тисячі людей в стан юридичної невизначеності.

«Це внесло б хаос у ситуацію близько мільйона громадян України, які зараз перебувають у Польщі та користуються перевагами тимчасового захисту», — заявила директорка Фонду "Наш вибір" Наталія Панченко в коментарі для інформаційного порталу Nasz Wybir.

Звернення до Конституційного суду

Комісія зі справ людини Польської академії наук, а також низка профільних неурядових організацій вимагали від президента звернення до Конституційного суду для оцінки сумісності змін до спецзакону з Конституцією Польщі та міжнародними зобов’язаннями країни.

Подальші кроки після вето

Повернення законопроєкту до Сейму

Після президентського вето законопроєкт повернено до Сейму. Для подолання вето потрібна більшість у три п’ятих голосів депутатів, що може бути складним завданням для правлячої коаліції.

Представники Міністерства внутрішніх справ пообіцяли розпочати консультації з експертами та громадськими організаціями щодо нового варіанту регулювання статусу українських біженців після завершення дії тимчасового захисту ЄС у березні 2025 року.

Пошук довгострокового рішення

Експерти наголошують, що Польща повинна перейти до розробки сталої міграційної політики щодо громадян України. За словами доктора Мачея Душинського, аналітика Центру досліджень міграції Університету Варшавського, «продовження європейського тимчасового захисту після березня 2025 року малоймовірне, тому Польща має створити власні механізми довгострокового легального перебування, інтеграції та доступу до базових прав».

Контекст і значення для українських громадян

Зростання потреб у правовій та соціальній стабільності

Станом на квітень 2025 року понад 950 тисяч громадян України перебувають у Польщі під тимчасовим захистом. Багато з них інтегровані в польське суспільство: працюють, навчаються, сплачують податки. Зміни до законодавства можуть суттєво вплинути на умови їхнього перебування.

Міжнародна критика та рекомендації

Європейська комісія та Агенція ООН у справах біженців рекомендували Польщі уникати різкого переходу з однієї форми легального перебування на іншу, особливо без адекватного захисту прав осіб, які цього потребують. У заяві Управління Верховного комісара ООН з прав людини від 1 травня 2025 року ідеться: «Правове середовище для біженців має бути стабільним і недискримінаційним, з гарантіями доступу до основних послуг».

Висновки

Вето президента Кароля Навроцького на зміни до спецзакону щодо допомоги громадянам України виявило глибшу потребу у виваженому та правозахисному підході до розробки міграційної політики. Законопроєкт, хоч і створений у відповідь на завершення дії тимчасового захисту ЄС, зазнав критики через невизначеність правового статусу, що пропонувався, і ризики втрати гарантій для переселенців. Подальші дії польської влади мають зосередитися на консультаціях з експертами, створенні прозорих механізмів та підтримці стабільності для української громади в Польщі.