Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу українцям: що зміниться в житті біженців і трудових мігрантів

20 травня 2025 року президент Польщі Кароль Навроцький заветував законопроєкт про державну допомогу українцям. Очільник держави заявив, що програму 800+ та безкоштовну медицину мають отримувати лише особи, які працюють. Крім того, він запропонував продовжити строк для отримання польського громадянства до 10 років і запровадити кримінальну відповідальність за прояви «бандеризму».

Вето президента: причини та аргументація

У зверненні до громадськості 20 травня 2025 року президент Кароль Навроцький повідомив, що не підписав закон про допомогу громадянам України у нинішньому вигляді. Йдеться, зокрема, про доступ українців до соціальної допомоги, включно з популярною польською програмою фінансової підтримки сімей «800 Плюс», а також безплатними медичними послугами.

«Я вважаю, що ми повинні досягти тут певної форми соціальної справедливості. Поляків у їхній власній країні слід ставити принаймні нарівні з нашими гостями з України. Це для мене є фундаментальним, тому я не підписав закон про допомогу громадянам України в такому вигляді», – заявив Кароль Навроцький.

Президент пояснив, що соціальні блага Польщі мають бути передусім спрямовані на тих, хто платить податки та працює на добробут країни. Відтак, запропоновано обмежити доступ до деяких програм лише для українців, які офіційно працевлаштовані або мають трудовий дохід у Польщі.

Нові пропозиції: спецзакон і громадянство

Кароль Навроцький представив власний варіант законопроєкту, який має врегулювати питання допомоги українцям в оновленому форматі. Він закликав уряд Польщі та всі парламентські фракції у Сеймі протягом двох тижнів виробити узгоджену версію нового закону.

Однією з ключових змін, запропонованих президентом, є подовження строку для легального отримання польського громадянства іноземцями. Замість діючого трирічного періоду він пропонує встановити 10-річний термін постійного проживання на території Польщі.

Навроцький аргументував це прагненням до обережності у вирішенні питань, що стосуються майбутнього країни: громадяни мають право голосу, тому, на його думку, процес інтеграції іноземців у політичне життя Польщі має бути довший та ґрунтовніший.

Соціальні виплати лише для працюючих

Вето президента найбільше впливає на доступ українців до програми 800 Плюс — щомісячної виплати у розмірі 800 злотих (близько $200), яка надається сім’ям з дітьми. До цього часу її могли отримувати також українці, зареєстровані в Польщі, незалежно від працевлаштування.

Також йдеться про зміну умов надання безплатних медичних послуг. Українці, які не мають статусу постійного працівника чи не сплачують внески до Фонду соціального страхування, можуть втратити доступ до безкоштовної медицини у державних клініках. Міністерство здоров’я Польщі наразі не надало конкретних роз’яснень щодо механізму реалізації цих змін.

Реакція української громади та правозахисних організацій

Організації, що опікуються правами біженців, критикують таке рішення. Український дім у Варшаві наголосив, що чимало біженців, особливо жінки з дітьми або пенсіонери, не мають змоги офіційно працювати, тому обмеження доступу до медицини та соціальної підтримки суперечить гуманітарним зобовʼязанням Польщі.

Зі свого боку, Польське омбудсманське бюро оголосило, що ретельно перевірятиме відповідність нового законопроєкту конституційним нормам, особливо в частині рівності прав і недискримінації за національною ознакою.

Ідея кримінальної відповідальності за «бандеризм»

Серед інших пропозицій президента — запровадження кримінального переслідування за пропаганду чи підтримку «ідеології бандеризму». Поки що ця ініціатива не представлена у формі законопроєкту, однак вже викликала широкий суспільний резонанс як у Польщі, так і в Україні.

Українські дипломати закликали польську сторону не вдаватися до риторики, яка може розпалити міжнаціональну ворожнечу. Міністерство закордонних справ України в офіційній заяві зазначило, що такі формулювання є неприйнятними і можуть зашкодити двостороннім відносинам.

Що далі?

Відхилений законопроєкт повертається до польського Сейму, який може або врахувати зауваження президента, або подолати вето (для цього необхідна кваліфікована більшість у три п’ятих голосів депутатів при кворумі). Тим часом українським біженцям і мігрантам у Польщі радять уважно стежити за оновленнями від польських офіційних структур та консульств і вчасно реєструвати свій статус або працевлаштування, щоб не втратити доступ до державної допомоги.

Загалом, президентське вето стало одним із перших чітких сигналів зміни державної політики Польщі щодо українців у 2025 році. У міру стабілізації ситуації в Європі очевидно зростає попит на точніше регулювання міграційної політики.

Контекст

Станом на травень 2025 року в Польщі залишається понад 986 тисяч громадян України зі статусом тимчасового захисту, згідно з даними Управління у справах іноземців РП. З початку повномасштабної війни РФ проти України понад 1,6 млн українців скористалися польською інфраструктурою підтримки, включаючи тимчасове житло, медичну допомогу та дитячі виплати.

У разі схвалення президентського варіанту спецзакону, допомога українцям стане більш вибірковою та залежною від рівня інтеграції до польського ринку праці.