Україна може відповісти на законодавчу ініціативу Польщі щодо прирівняння бандерівської символіки до нацистської

Президент Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький закликав Сейм прирівняти символіку Організації українських націоналістів і УПА до символів нацизму. У відповідь МЗС України попередило, що Київ готує офіційну реакцію у разі ухвалення відповідних змін до польського законодавства.

Ініціатива з польського боку: нове законодавство проти тоталітарних символів

У лютому 2025 року президент Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький виступив з пропозицією доповнити кримінальний кодекс та Закон про Інститут національної пам’яті положеннями, які прирівнюють символіку Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА) до символіки тоталітарних режимів XX століття. Йдеться, зокрема, про червоно-чорний прапор, що традиційно асоціюється з УПА та націоналістичними рухами в Україні.

За словами Навроцького, ініціатива має на меті «протидію глорифікації ідеологій, відповідальних за злочини проти людяності», а також боротьбу з російською пропагандою, яка, на думку чиновника, намагається викривити історію через виправдання окремих постатей, пов’язаних із насиллям проти польського населення.

Україна реагує: можливі дипломатичні кроки

Міністерство закордонних справ України 12 лютого 2025 року заявило, що Київ уважно стежить за перебігом ініціативи та готує відповідну правову оцінку потенційних змін. Українська влада наголосила на важливості збереження спільного поступу у відносинах між двома країнами, особливо на тлі російської збройної агресії.

«Україна високо цінує підтримку Польщі після повномасштабного вторгнення РФ, однак зміна підходів до оцінок історичних подій без урахування української точки зору може спричинити негативні наслідки для міждержавного діалогу», — йдеться у повідомленні МЗС.

Джерела в українській дипломатичній службі, з якими поспілкувалось видання Європейська правда, зазначили, що формальне ухвалення польських змін може стати підставою для політичних консультацій або навіть перегляду форматів співпраці у сфері культури, пам’яті та освіти.

Позиція істориків: боротьба за історичну пам’ять

Коментуючи ситуацію, народний депутат України й колишній очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив про неприпустимість ототожнення українського націоналізму з нацизмом. «Це риторика, близька до російського наративу про “денацифікацію” України, яка слугує виправданням агресії проти нашої держави», — зазначив він у коментарі для Радіо Свобода.

В’ятрович також підкреслив, що символіка УПА є елементом національної ідентичності для багатьох українців, особливо у час війни, коли історичні приклади спротиву іноземній агресії набули нової актуальності.

Історичний контекст: спірні моменти спільного минулого

Українсько-польські взаємини традиційно залишаються складними у контексті оцінки подій Другої світової війни. Окремі польські політики неодноразово згадували про Волинську трагедію — масові вбивства польського населення у 1943–1944 роках, які в Польщі часто пов’язують із ОУН–УПА. Водночас в Україні ці організації трактуються як національно-визвольні рухи, що боролися за незалежність від радянської та нацистської окупації.

Закон про Інститут національної пам’яті Польщі вже зазнавав змін у 2018 році — тоді польський Сейм ухвалив норму, яка криміналізувала публічне заперечення «злочинів українських націоналістів». Хоча під тиском міжнародної спільноти статтю пізніше пом’якшили, напруженість у відносинах із Україною залишилася.

Можливі наслідки для діаспори та спільних ініціатив

Аналітик Українського центру європейської політики Андрій Шелест зауважив у розмові з BBC News Україна, що ухвалення ініціативи Навроцького може мати юридичні наслідки для великої української громади в Польщі. «На тлі присутності понад мільйона українських громадян у Польщі можливість притягнення до відповідальності за використання червоно-чорної символіки викличе правову колізію і політичний скандал», — каже експерт.

Подібне рішення може негативно вплинути і на спільні освітні та меморіальні проєкти, які розвиваються за участі обох країн. Варто зазначити, що з 2022 року Польща стала одним із ключових партнерів України у сфері гуманітарної допомоги та воєнної підтримки.

Заклики до зваженого діалогу

У Києві та Варшаві неодноразово наголошували на необхідності вести історичний діалог з повагою до національної пам’яті обох народів. Голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко у своєму інтерв’ю телеканалу Freedom закликав польських колег утриматися від кроків, які «можуть зруйнувати довіру між стратегічними партнерами».

«Ми визнаємо складні сторінки минулого, однак знаходили шляхи для примирення — спільні заяви, візити, відкриття меморіалів. Сьогодні — не час для історичних конфліктів, сьогодні — час захищати демократію й свободу на сході Європи», — підсумував депутат.

Висновки: баланс між історією та політикою

Ситуація навколо ідеї прирівняти символіку ОУН і УПА до нацистської в Польщі залишається динамічною. Україна вже заявила про готовність до офіційної реакції, якщо законопроєкт буде ухвалено. На думку експертів, рішення польського Сейму, незалежно від підсумків дебатів, стане тестом на зрілість українсько-польських відносин у період війни і європейських викликів 2025 року.