У мережі поширюють фейк про «наказ українцям запліднювати польських жінок» — уряд і експерти спростовують вигадку

У соцмережах поширюють хибну інформацію про нібито наказ українським чоловікам «запліднювати польських жінок» і створення вигаданого «Міністерства народжуваності». Такі твердження не мають жодного підтвердження у державних документах України чи Польщі. Влада та експерти закликають орієнтуватися лише на перевірені джерела.

Фейк із вигаданими чиновниками та міністерствами

У березні 2025 року в соцмережах — зокрема Facebook — активно поширюється публікація з абсурдним твердженням: нібито українські чоловіки, які перебувають у Польщі, отримали «наказ запліднювати польських жінок», а українки мають «засвідчити спокушення щонайменше двох іноземців». Автори допису посилаються на неіснуюче «Міністерство народжуваності та фертильності України» й навіть вигаданого «міністра Рафаеля Теркельтауба-Попченка».

Крім того, у публікації мовиться про так званий «статутний обов’язок українців за кордоном збільшувати приріст населення». За словами авторів фейку, цю інформацію нібито оприлюднив польський новинний портал Onet. Проте у відкритих джерелах немає жодної згадки про такі заяви чи публікації, аняких подібних повідомлень на сайті Onet.pl не існує.

Уряд України: жодного наказу не було

Фактчекери та медіаексперти наголошують: жодне українське міністерство не видавало розпоряджень, подібних до згаданого. Реальним органом, який опікується питаннями сім’ї, є Міністерство соціальної політики України. Цей орган не ухвалював документів, які б стосувалися фертильності населення за кордоном або його впливу на демографію інших країн.

У публічному просторі не існує жодної згадки про особу «Рафаель Теркельтауб-Попченко», що додатково підтверджує вигаданий характер допису. Це ім’я згадується виключно у фальшивці, що шириться у соцмережах.

Типовий приклад дезінформації та маніпуляції

Цей випадок є лише одним із багатьох прикладів фейкових повідомлень, націлених на дискредитацію українців за межами країни. Раніше в ЄС уже поширювалися неправдиві матеріали про нібито привілейоване становище українських біженців — як-от спеціальні паркувальні місця «тільки для українців» або ексклюзивні знижки в супермаркетах.

«Подібна дезінформація часто використовується для створення напруги між місцевим населенням і біженцями, — коментує в інтерв’ю “Європейській правді” Ірина Семенюк, експертка з медіаграмотності Інституту Масової Інформації. — У часі міграційних криз, таких як нині в Європі, жарти, побудовані на ксенофобських стереотипах, можуть легко перетворюватися на інструмент розпалювання ворожнечі».

Фейсбук-публікація — жарт чи цілеспрямоване маніпулювання?

Першоджерелом фейку стала Facebook-сторінка “Prawdziwe Polskie Memy”, відома сатиричним або маніпулятивним контентом. На сторінці з’явився пост із візуалізацією вигаданого наказу та зображенням «міністра». Попри, начебто, іронічну подачу, частина користувачів сприйняла повідомлення буквально. Понад 1 200 реакцій і декілька сотень поширень свідчать про вірусне поширення фейку.

«Навіть коли такий матеріал оформлено як жарт, його неконтрольоване поширення може мати реальні наслідки — провокувати агресію, зневагу, формувати упередження», — застерігає Олег Шарман, провідний аналітик Центру протидії дезінформації при РНБО України.

Заклики до перевірки інформації

Українські та польські медіа-експерти закликають користувачів соціальних мереж не поширювати неперевірену інформацію, особливо під час воєнного стану, коли дезінформаційні кампанії можуть використовуватись для пропаганди та ворожих намірів.

Офіційні джерела, якими можна користуватися для перевірки, включають:

• сайти Кабінету Міністрів України (kmu.gov.ua)
• Міністерства соціальної політики (mlsp.gov.ua)
• офіційні сторінки медіа з достовірною репутацією

Висновки: як захиститись від фейків

Соцмережі залишаються головним каналом поширення неправдивої інформації. Тому важливо мати навички цифрової грамотності: перевіряти джерела, шукати підтвердження у кількох незалежних медіа, не довіряти анонімним постам з провокаційним змістом.

Як підсумовує Центр стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та інформаційної політики України: «Дезінформація — це зброя. У час гібридної війни ми повинні бути свідомими та медіаграмотними громадянами».

Рекомендації для користувачів соцмереж

1. Не поширювати дописів із сумнівними фактами

Якщо в контенті згадуються незнайомі установи чи чиновники — перевіряйте їхнє існування через офіційні реєстри або новини.

2. Повідомляти про фейки адміністрації соцмереж

Facebook, TikTok та інші платформи надають можливість скаржитися на дезінформаційний контент — цим варто користуватися.

3. Ділитися поясненнями серед знайомих

Поясніть родичам і друзям, як розпізнати фейк. Особливо звертайте увагу на старше покоління, яке може бути вразливішим до маніпуляцій.

---

Контекст: війна, міграція і чутливість суспільства

Станом на квітень 2025 року, у Польщі проживає понад 1,2 мільйона громадян України, серед яких переважають жінки й діти — згідно з даними польського Управління у справах іноземців. Зростання напруження через дезінформацію може мати негативний вплив на взаємовідносини між громадами та інтеграційні процеси.

Тому боротьба з фейковою інформацією — не лише особиста відповідальність кожного, а й питання національної безпеки обох країн.

Публікація у Facebook