У Польщі активісти ініціювали відновлення зруйнованого православного цвинтаря у Добромежицях

Громадська ініціатива «Повернені памʼяті» у травні 2025 року розпочала роботу над збереженням православного цвинтаря в селі Добромежиці (польськ. Dobromierzyce) Люблінського воєводства. До проєкту долучилися як польські, так і українські активісти, а також місцева громада. Поховання, що датується кінцем XIX — початком XX століття, знаходиться в занедбаному стані та майже зникло з мапи регіону.

Забута спадщина: історія цвинтаря у Добромежицях

Село Добромежиці з 1870-х років було місцем проживання греко- і православного населення — українців, які століттями розвивали тут свої громади та релігійні традиції. Архівні джерела свідчать, що у 1905 році в селі мешкало понад 500 осіб православного віросповідання. Після Другої світової війни, зокрема внаслідок операції «Вісла» (1947 рік), українське населення було примусово виселено на захід Польщі. З цим завершилася присутність української громади у Добромежицях.

Православний цвинтар, залишений без нагляду, поступово занепадав. Більша частина надгробків була зруйнована або заросла рослинністю. Як повідомляє інформаційний портал «Наш вибір», деякі хрести та поховальні символи пролежали під землею десятиліттями, зберігшись завдяки рослинному покриву.

Ініціатива «Повернені памʼяті»: мета, учасники та фінансування

Проєкт із відновлення цвинтаря ініціювала польська громадська організація «Stowarzyszenie Magurycz» у співпраці з міжнародною волонтерською групою «Повернені памʼяті». Як зазначив координатор ініціативи Едвард Табенцький, мета акції — фізично зберегти залишки святого місця та привернути увагу до багатокультурної спадщини Люблінщини.

У роботах беруть участь активісти з Польщі, України, Хорватії, Словаччини та Румунії, зокрема представники польсько-українського волонтерського руху. Близько 20 волонтерів у травні 2025 року вже провели перший етап очищення ділянки, дістали й установили кілька надгробків, розчистили стежки та зробили фотофіксацію поховань.

Фінансування забезпечується за рахунок грантової підтримки Фонду національної спадщини Польщі, частково за кошти програми «Społeczników» Міністерства культури Польщі та добровільних внесків.

Історичне значення проекту та суспільна підтримка

Проєкт викликав зацікавлення серед науковців, краєзнавців та представників національних меншин. Як зазначає історик з Люблінського католицького університету д-р Павел Зайончковський, відновлення таких місць є «важливим внеском у переосмислення історії польсько-українських відносин та вшанування колись витіснених або забутих спільнот».

Місцева влада гміни Томашів Любельський, у межах якої розташоване село, не виступила проти ініціативи, попри складні переосмислення історії операцій переселення. Як повідомив представник ґміни у виданні «Gazeta Wyborcza» 20 травня 2025 року, «місто підтримує дії, які спрямовані на збереження спадщини і взаєморозуміння між народами».

Наступні кроки: план збереження та залучення освітніх проєктів

Організатори зазначають, що перший етап робіт — це лише початок. У червні 2025 року планується повторна експедиція волонтерів, на якій установлять ще щонайменше десять надгробків, реконструюють символічний хрест і спробують організувати екскурсійну таблицю з історією місця.

«Ми хочемо перетворити територію кладовища не стільки на пам’ятку, як на місце спокою, доступне для нащадків і дослідників», — зазначила координаторка освітнього напрямку ініціативи Олена Коваленко.

Також тривають переговори з Українським домом у Варшаві щодо організації шкільних і студентських візитів до Добромежиць. Це має сприяти поширенню знань про українську спадщину на теренах сучасної Польщі та вихованню поваги до історичної памʼяті серед нових поколінь.

Памʼять як міст для порозуміння

Повернення уваги до забутих цвинтарів — не лише питання реставрації каменів. Це символічний жест поваги до української спільноти, яка історично проживала на цих землях. Ініціатива з Добромежиць продовжує ряд подібних волонтерських проектів, реалізованих раніше в Холмщині, на Підляшші та у Бескидах.

Як зазначає Едвард Табенцький, «немає майбутнього без піклування про минуле. Цвинтар — це не лише місце поховання, це памʼять про тих, хто творив цю землю до нас».

Контекст 2025 року: зростаюча увага до української спадщини в Польщі

У 2025 році, в умовах активізації громадських ініціатив і діалогу між Польщею та Україною, спостерігається зростання інтересу суспільства до збереження історичних місць, повʼязаних з українською присутністю в Польщі. Міністерство культури та національної спадщини Польщі оголосило про плани підтримки низки подібних проєктів в рамках програми "Dziedzictwo Wschodnie".

Крім того, польські школи отримали нові навчальні матеріали з історії національних і етнічних меншин, що містять посилання на українські громади воєнного та довоєнного періодів. Це є частиною ширшого переосмислення історичної багатонаціональності регіонів Польщі.

Висновок

Проєкт із відновлення православного кладовища у Добромежицях — приклад того, як громадська ініціатива та транскордонне співробітництво можуть повернути гідність і памʼять місцям, що були викреслені з історичних наративів. Ця праця не тільки зберігає місцеву спадщину, але й формує основу для примирення, освіти та культурного діалогу між польським і українським народами.