Депортація за стрибок через бар’єр: резонансна справа українця в Польщі

У травні 2025 року 23-річного українця депортували з Польщі після порушення правил безпеки на музичному фестивалі у Познані. Хлопець переліз через бар’єр перед сценою, порушивши регламент заходу, і внаслідок втручання прикордонної служби отримав рішення про зобов’язання залишити країну на три роки. Випадок викликав дискусії серед юристів, активістів і громадськості.

Інцидент на фестивалі: як усе сталося

Концерт і порушення порядку

Інцидент стався 18 травня 2025 року під час концерту в Познані, організованого у рамках великого музичного фестивалю. За даними порталу «Наш вибір» та польського видання «Wyborcza.pl», молодий українець, який перебував у Польщі легально, у розпал концерту переліз через технічний бар’єр між глядачами і сценою. Охорона затримала його одразу після правопорушення та передала поліції, яка, у свою чергу, інформувала Прикордонну службу Польщі (Straż Graniczna).

Правова процедура і рішення про депортацію

19 травня до українця застосували адміністративну процедуру: Командування Надоджанського відділу Прикордонної служби вручило йому рішення про обов& 39;язкове залишення території Польщі впродовж 30 днів, разом із 3-річною забороною на в’їзд до країн Шенгенської зони.

Підставою для ухвали стала ст. 302 Закону про іноземців, яка дозволяє депортацію у разі «серйозного порушення громадського порядку». Прикордонна служба зазначила, що поведінка українця могла загрожувати безпеці учасників фестивалю.

Правова оцінка: чи пропорційне покарання?

Погляд юристів і правозахисників

Рішення викликало неоднозначну реакцію серед правозахисників та польських юристів. Адвокат Адам Ковальскі, спеціаліст у справах іноземців, у коментарі виданню «Onet.pl» заявив: «У цій справі є питання пропорційності. Перелізати бар’єр не можна, але класифікувати це як загрозу громадському порядку та карати депортацією — надмірна реакція».

Голова Асоціації юридичної допомоги іноземцям у Познані Катажина Яновська зазначає, що багато рішень подібного типу стають можливими через широке трактування закону. «Не кожне порушення на заході є підставою для депортації. В кожному випадку слід розглядати обставини, намір особи, її поведінку та рівень загрози», — сказала вона в інтерв’ю «TVN24».

Позиція Прикордонної служби

У коментарі для порталу «Nasz Wybir», речник Надоджанської прикордонної служби уточнив, що рішення ухвалене з огляду на «публічну безпеку». За його словами, такий крок є законним та відповідає вимогам профілактики порушень під час масових заходів.

«Ми не можемо допускати появу потенційно небезпечної поведінки серед іноземців. Цей випадок слугує попередженням для інших», — зазначив речник служби.

Реакція спільноти та імідж українців у Польщі

Резонанс серед мігрантів

Подія одразу викликала значний резонанс серед української діаспори в Польщі. Користувачі соціальних мереж дискутують, чи є покарання адекватним, і чи не є воно частиною ширшої тенденції жорсткішого ставлення до іноземців.

Голова Фонду «Наш вибір», Наталія Панченко, у заяві від 23 травня наголосила: «Це не лише про одного хлопця. Це про принципи правової держави. Ми не захищаємо факту порушення, але вимагаємо пропорційності та поваги до людських прав».

Контекст: українці в Польщі після 2022 року

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, польські служби спростили умови перебування для українців. Станом на травень 2025 року в Польщі офіційно перебуває близько 950 тисяч громадян України з різними юридичними статусами.

Попри загалом позитивне сприйняття біженців та мігрантів, останнім часом спостерігається зростання чутливості до порушень громадського порядку з боку іноземців. У квітні 2025 року уряд Польщі затвердив нову профілактичну стратегію щодо запобігання злочинам на масових заходах, де особливу увагу приділено не лише безпеці, а й контролю за поведінкою учасників.

Право на апеляцію та можливість повернення

Оскарження рішення

Українець, якого депортували, має право оскаржити рішення виконавчого органу в адміністративному суді протягом 14 днів. Як повідомляє польський правозахисний центр «Helsińska Fundacja Praw Człowieka», у подібних випадках існують прецеденти, коли суди скасовували депортаційні рішення через непропорційність заходів.

Однак, як уточнює адвокатка Яновська, в таких справах важливе правильне документальне обґрунтування – свідчення свідків, відео з місця події та докази ненавмисності порушення.

Висновки: виклик системі чи урок для всіх?

Резонансна справа нагадує про складний баланс між безпекою публічних заходів і гуманним підходом до іноземців. Перебування в іншій країні вимагає поваги до місцевих законів, але й правозастосування має бути обґрунтованим та пропорційним. І хоча українець формально порушив правила, доречність заборони на в’їзд на три роки залишається під питанням — і з правового, і з суспільного погляду.