Палац культури і науки у Варшаві: будівля з радянським минулим і дискусійним майбутнім

Палац культури і науки у Варшаві, збудований у 1955 році як “подарунок” СРСР Польщі, наразі лишається найвищим будинком у країні — 237 метрів з антенами. У 2025 році тривають активні обговорення щодо майбутнього споруди: її демонтаж, модернізація, історична спадщина — усе це викликає суспільний і політичний резонанс як у Польщі, так і за її межами.

Походження та ідеологічне підґрунтя: дарунок з Москви

Палац культури і науки (Pałac Kultury i Nauki, скорочено PKiN) було відкрито в 1955 році як символ “дружби” між Народною Республікою Польща та СРСР. Архітектор — Лев Руднєв, який проєктував його на основі московських “сталінських висоток”. Будівництво тривало три роки, і в ньому брали участь понад 3500 радянських робітників. Вартість споруди покривалася повністю радянською стороною.

Палац став візуальним ідеологічним акцентом у центрі Варшави, значною мірою змінивши силует міста. Згідно з архітектурною концепцією, мав втілювати “тріумф соціалізму” над “буржуазним” минулим Польщі. Таку оцінку надає історик архітектури Яцек Декель у коментарі для Gazeta Wyborcza (2024).

Функціональне призначення та культурне значення

PKiN слугує багатофункціональним об’єктом: тут містяться театри, кінотеатри, конгресові зали, музеї, офіси, а також оглядовий майданчик на 30 поверсі, з якого відкривається панорама Варшави. Палац є резиденцією таких інституцій як Музей техніки, Польський інститут кіно, Театр студія та Польська академія наук.

У 2007 році PKiN було офіційно внесено до державного реєстру пам’яток архітектури, попри те, що частина польського суспільства вважає його “архітектурним рудиментом комуністичного минулого”.

Сучасні дебати довкола знесення: політика й пам’ять

У 2025 році продовжуються дискусії щодо майбутньої долі Палацу культури і науки. Мер Варшави Рафал Тшасковський неодноразово зазначав у публічних заявах, що “палац є частиною історії Варшави, навіть якщо вона складна”, і не підтримує ідею його демонтажу (TVN24, лютий 2025).

Водночас польські праві політичні сили, зокрема представники партії Право і Справедливість (PiS), просувають ідею знесення PKiN як символу радянського панування. Наприклад, у 2022 році віцеміністр культури Ярослав Селлін заявляв про “необхідність декомунізації архітектурного простору” (Portal Samorządowy, 2022). Хоча конкретних рішень про знесення у 2025 році не ухвалено, пропозиція все ще перебуває у сфері публічних обговорень.

Міські витрати та потреба в модернізації

У 2024 році влада Варшави оприлюднила дані про необхідність капітального ремонту фасаду будівлі: вартість оцінюється в приблизно 200 мільйонів злотих (біля 46 мільйонів євро). Як зазначив Кшиштоф Товжинський, представник дирекції PKiN, “ремонт не лише естетичний, але й безпековий — частини фасаду обсипаються” (TVN Warszawa, грудень 2024).

Було анонсовано, що перша фаза оновлення стартує навесні 2025 року, зокрема — консервація скульптурних елементів і заміна облицювання окремих фрагментів будівлі.

PKiN і українці у Варшаві

Для багатьох українців, які мешкають або перебувають у Варшаві, Палац культури — це не лише туристична атракція, але й майданчик для культурних подій. Приміщення палацу використовувалися для концертів українських виконавців, фотовиставок і мовних курсів. Як повідомляє портал “Наш вибір” (2024), українська громада неодноразово проводила в PKiN зустрічі, майстер-класи та лекції.

У 2023 році в одній із зал палацу відбувся фестиваль “Київські вечори у Варшаві”, де безкоштовно виступали українські музиканти. Це підкреслює, що будівля, попри неоднозначну історію, виконує роль сучасного культурного хабу.

Погляд на майбутнє: зберегти чи змінити?

У 2025 році серед фахівців архітектури та істориків сформувалося уявлення про необхідність “критичного збереження” PKiN — тобто інтеграції складної історії споруди у простір сучасної Варшави без ідеологічного перекручення. Варшавська міська рада підтримує ідею оновлення будівлі з акцентом на прозорість історичної інтерпретації.

Як зазначає докторка Аґнєшка Ковальчик з Інституту урбаністики Університету Варшавського: “Ми не можемо стирати минуле, але можемо його осмислювати — PKiN має потенціал бути відкритим архівом боротьби пам’ятей” (Polityka, січень 2025).

Висновки

Палац культури і науки у Варшаві залишається маркером непростої історії Польщі, яку вона продовжує осмислювати у 2025 році. Чи стане він музеєм радянського періоду, залишиться культурним центром або зазнає радикального перетворення — покаже час. Але вже сьогодні зрозуміло, що PKiN — це не лише архітектура, а й територія для широкого громадського і політичного діалогу.