У 2025 році Польща опинилася перед ризиком адміністративного колапсу в системі допомоги українським біженцям після невдалого продовження терміну дії спецзакону. Міністрка родини, праці та соціальної політики Агнешка Дущик застерегла: без нової правової основи можлива втрата контролю, чим можуть скористатися треті держави в інформаційній війні.

Невизначена правова ситуація: термін дії спецзакону сплив

Спецзакон, який з 2022 року регулював перебування та соціальну допомогу для українців у Польщі, втратив чинність 30 червня 2024 року. Хоча польський уряд намагався продовжити терміни дії окремих положень, як-от право на легальне перебування, доступ до системи охорони здоров’я і ринку праці, новий проєкт змін не був ухвалений парламентом до завершення терміну чинності старого закону.

У коментарі порталу «Nasz Wybir» міністрка Агнешка Дущик наголосила, що затримка ухвалення нового законодавства створює «правову та адміністративну порожнечу», яка шкодить не лише біженцям, а й польським інституціям: «У разі відсутності правової норми ми очікуємо на хаос у роботі адміністрацій, шкіл, лікарень та центрів праці».

Близько мільйона осіб у невизначеному становищі

Станом на березень 2025 року, за даними польського Управління у справах іноземців, понад 960 тисяч громадян України продовжують перебувати в Польщі за тимчасовим захистом. Для 60% з них, які отримують соціальні послуги — як-от виплати на дітей, безкоштовна вакцинація чи житло, — відсутність правового регулювання ставить під загрозу базове забезпечення.

«Ми маємо справу не лише з технічним збоєм, а з ризиком втрати керованості цілої сфери», — додала Дущик. Вона звернула увагу, що затримки в ухваленні законів паралізують роботу органів місцевого самоврядування, які не знають, чи мають право продовжувати надання допомоги після липня 2024 року.

Політична напруга та суспільне нерозуміння

Ситуацію ускладнює політичне протистояння в польському парламенті. Хоча новий проєкт змін до спецзакону був зареєстрований ще в травні 2024 року, його розгляд неодноразово відкладали. У січні 2025 року Комісія внутрішніх справ звернулася до уряду з вимогою пояснення джерел фінансування нових пільг, що призвело до чергової затримки.

За словами депутата від «Громадянської коаліції» Павла Щеліґи, проблема не лише в браку політичної згоди, а й у «нестачі суспільної підтримки», оскільки «частина громадян Польщі вже вважає, що час скорочувати підтримку для біженців». Іншими словами, питання адаптації українців набуває нової політизації у 2025 році на тлі економічних викликів та зміни суспільних настроїв.

Ризик зовнішніх маніпуляцій

Міністрка Дущик особливо наголосила на геополітичному вимірі ситуації. «Така адміністративна криза стає зручним об’єктом для дезінформації з боку Росії, яка може використати хаос для подальших інформаційних атак як проти Польщі, так і проти української спільноти в Європі», – заявила вона.

Аналітики Центру східних студій (OSW) у Варшаві також підкреслюють, що 2025 рік є критичним періодом для стійкості підтримки України на Заході. Будь-які внутрішні потрясіння у країнах-реципієнтах біженців можуть мати міжнародні наслідки. «Зменшення інституційної довіри в Польщі зіграє на руку Кремлю, для якого важливо демонструвати західну втому», — йдеться в аналітичній записці OSW від 12 березня 2025 року.

Пошуки виходу: пропозиції уряду та громадянського суспільства

Після критики з боку Уповноваженого у справах біженців та неурядових організацій уряд зобов’язався внести допрацьований проєкт закону до Сейму до кінця квітня 2025 року. Новий проєкт має містити положення щодо продовження правового захисту українців щонайменше до кінця 2025 року, а також уточнення правил реалізації соціальних програм «500+», медичного страхування та освіти для дітей.

Зі свого боку, громадські організації, серед яких Фонд Ocalenie та Польський Червоний Хрест, закликають до міжпартійної згоди. У відкритому листі від 8 квітня 2025 року вони попереджають, що «непрогнозованість правового становища біженців завдає удару не лише по українцях, а й по репутації польської держави».

Зростання навантаження на гуманітарні структури

Від початку 2025 року відчутно виросло навантаження на місцеві органи самоврядування та гуманітарні центри. У Познані, Вроцлаві та Любліні центри обслуговування біженців зафіксували збільшення кількості звернень щодо продовження перебування, втрати виплат та доступу до медичних послуг. Через відсутність чіткої правової норми, посадовці не можуть надавати точну інформацію або оформляти нові рішення.

«По суті, ми знаходимося у вакуумі», — прокоментувала ситуацію в інтерв’ю агентству PAP Марія Новіцька, керівниця Центру соціальної інтеграції у Варшаві. «А це означає, що будь-яке рішення, яке ми ухвалюємо, може бути визнане недійсним з точки зору закону».

Перспективи: що означає затримка для українців у Польщі

Поки уряд працює над оновленим законодавством, українські біженці залишаються в умовах правової непевності. Продовження тимчасового захисту на рівні ЄС до березня 2026 року (згідно з рішенням Європейської комісії від жовтня 2023 року) дає загальну рамку, однак конкретна реалізація пільг залежить від національного законодавства.

За оцінками аналітиків Fundacja Batorego, якщо новий закон не буде ухвалений до літа 2025 року, Польща може втратити частину фінансової підтримки від Єврокомісії, закладеної в інструмент відшкодування витрат на прийом біженців. Крім того, самі українці можуть розглядати переїзд до інших країн, де умови юридичного перебування є стабільнішими.

Висновки

Складана ситуація з неухваленням нового законодавства про допомогу українцям у Польщі в 2025 році вже демонструє ознаки системної кризи. У поєднанні з політичною напругою та зовнішніми загрозами відсутність законодавчої стабільності ставить під питання готовність Польщі зберегти лідерську роль у підтримці України. А це — завдання, що потребує системного, а не тимчасового рішення.