У січні 2025 року Президент Польщі Анджей Навроцкій наклав вето на ухвалений Сеймом закон про продовження соціальної допомоги для українських біженців після 30 червня 2025 року. Закон передбачав фінансування житла, медичного страхування та шкільних обідів для понад одного мільйона українців, які перебувають у Польщі через війну. Рішення Президента викликало активну дискусію у політичних колах і громадськості, розділивши суспільство на прибічників і противників жорсткішої політики щодо мігрантів.

Контекст: що передбачав відхилений закон

Закон, який був ухвалений польським Сеймом 14 січня 2025 року, пропонував продовжити низку програм підтримки для українців, які втекли до Польщі через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Законопроєкт передбачав:

• Безоплатне проживання у державних та муніципальних притулках до кінця 2025 року
• Фінансування шкільного харчування для українських дітей
• Продовження державного медичного страхування
• Працевлаштування із пільговими умовами та фінансування мовних курсів

За підрахунками Міністерства соціальної політики Польщі, вартість цих заходів становила б приблизно 3,2 млрд злотих на 2025 рік. Згідно з офіційною статистикою, у Польщі на початку 2025 року проживає близько 1,1 мільйона українців, які користуються тимчасовим захистом.

Позиція Президента: аргументи Навроцкого

20 січня 2025 року Президент Анджей Навроцкій оголосив про накладення вето на закон, пояснивши своє рішення економічними труднощами та “виснаженням соціального ресурсу країни”.

“Ми вже майже три роки підтримуємо біженців з України. Польський народ проявив величезну солідарність, яку не можна ігнорувати, але наш обов’язок — думати також про пенсіонерів, вчителів, лікарів та малі підприємства, які нині стикаються з дедалі більшими витратами,” — заявив Президент у зверненні до нації.

Навроцкій також закликав переглянути механізми допомоги, “щоб перейти від пасивної підтримки до інструментів інтеграції та самозабезпечення”.

Реакція політиків і суспільства

Рішення Президента спричинило бурхливу реакцію як серед польських політиків, так і в міжнародній спільноті.

Критика з боку уряду

Прем’єр-міністр Дональд Туск, який очолює урядову коаліцію “Громадянської платформи”, назвав вето “неетичним і шкідливим кроком, який суперечить гуманітарним зобов’язанням Польщі”. Він також заявив, що уряд розглядає варіант оскарження рішення Президента в Сеймі, який може подолати вето 3/5 голосів.

Підтримка серед консервативних сил

Партія “Право і справедливість” підтримала рішення Президента, зазначивши, що “польська держава не повинна фінансувати безстрокову присутність іноземців за кошт польських платників податків”. Згідно з опитуванням агенції CBOS, проведеним у лютому 2025 року, 46% поляків підтримують часткове скорочення допомоги українцям, тоді як 39% виступають за її продовження.

Позиція України та міжнародної спільноти

Міністерство закордонних справ України висловило “жаль з приводу вето, яке може ускладнити життя тисяч людей, які втекли від російської агресії”. Представники ООН заявили, що розраховують на перегляд рішення або розробку альтернативних шляхів допомоги.

Експертні думки: чи справді Польща вичерпала ресурси?

Економісти зазначають, що вплив українських біженців на польську економіку є багатогранним. З одного боку, надання соціальної допомоги дійсно становить вагоме фінансове навантаження. З іншого боку — українці активно інтегруються в польський ринок праці.

За даними Головного статистичного управління Польщі (GUS), у 2025 році понад 640 тисяч українців офіційно працюють у країні, сплачуючи податки та пенсійні внески. Це становить понад 4,1 мільярда злотих річних надходжень у бюджет.

Професор економіки Варшавського університету Яцек Домбровський додає: “Українці компенсують нестачу робочої сили на тлі старіння польського суспільства. Без їхньої участі в охороні здоров’я, будівництві та сфері обслуговування країна мала б серйозні структурні проблеми.”

Що далі: можливі сценарії розвитку подій

Уряд на початку лютого 2025 року ініціював новий варіант законопроєкту, який включає часткове фінансування підтримки українців, але з перебудовою пріоритетів. Зокрема, акцент робиться на працевлаштуванні, інтеграційних курсах і тимчасовій допомозі малозабезпеченим.

Політичні оглядачі вважають, що подолання президентського вето можливе, але потребує мобілізації всіх депутатів коаліції. Голосування ожидається вже в березні 2025 року. Водночас місцева влада кількох воєводств заявила про продовження підтримки українців з власних бюджетів.

Висновки: баланс між солідарністю і реаліями

Ситуація навколо ветованого закону показала складність управління кризою, яка триває вже третій рік. Політичні сили стикаються з вибором між моральними обов’язками та економічними умовами. Хоча польське суспільство досі залишається одним з найвідкритіших у Європі, настрої поступово змінюються, і держава шукає нову модель імміграційної політики.

У 2025 році Польща стоїть на перехресті: продовжити роль гуманітарного лідера чи повернутися до більш жорсткої лінії. Рішення уряду та парламенту в найближчі тижні матимуть не лише внутрішньополітичне, але й міжнародне значення.