Українські історики засудили ініціативу польських політиків прирівняти УПА і ОУН(б) до тоталітарних режимів

25 січня 2025 року понад 150 українських істориків, громадських діячів та представників академічних установ оприлюднили відкриту заяву у відповідь на ініціативу польських парламентарів, які прагнуть визнати Організацію українських націоналістів (бандерівців) та Українську повстанську армію (УПА) як тоталітарні структури, прирівняні до нацистського та комуністичного режимів. Історики закликають до зваженого підходу та наголошують на небезпеці політизування історії у міждержавних відносинах.

Походження ініціативи: що пропонують польські політики

На початку січня 2025 року польська партія “Право і справедливість” (PiS) подала до Сейму законопроєкт, який закликає прирівняти ідеологію та діяльність ОУН(б) та УПА до злочинів тоталітарних режимів, зокрема німецького нацизму та радянського сталінізму. Пропозиція викликала хвилю критики як у Польщі, так і за її межами.

Автори ініціативи вказують на злочини, скоєні членами ОУН і УПА у часи Другої світової війни, зокрема проти польського цивільного населення, що стало підґрунтям для обвинувачень у “геноциді”. Згідно з проєктом, заперечення польських оцінок діяльності цих організацій може спричинити юридичні наслідки, подібно до норм, що діють стосовно заперечення Голокосту.

Позиція українських науковців: історія — не інструмент політики

24 січня 2025 року на порталі “Наш вибір” (https://naszwybir.pl/istoryky/) з’явилося відкритого листа, підписаного 157 істориками, етнологами, соціологами та публічними інтелектуалами з різних регіонів України. Серед підписантів – відомі науковці, зокрема професор Ярослав Грицак, доктор наук Владислав Гриневич та інші представники провідних вищих навчальних закладів і наукових установ України.

У листі зазначено: “Історія — це сфера наукової рефлексії, а не політичних декларацій. Визнання УПА та ОУН(б) тоталітарними структурами означатиме викривлення історичної дійсності та підірве спільний польсько-український діалог, який триває десятиліттями”. Історики закликали польських колег та політичних діячів до зваженого підходу, діалогу і поваги до академічної дискусії, а не прийняття односторонніх рішень на рівні законодавства.

Історичній контекст діяльності ОУН(б) та УПА

Організація українських націоналістів, з якої утворилась ОУН(б), була створена у 1929 році як реакція на політику національного пригноблення українського населення в Польщі, Чехословаччині та Румунії. У часи Другої світової війни та після неї, УПА вела збройну боротьбу проти німців, радянських окупантів та військових формувань Польської підпільної держави.

Деякі підрозділи УПА причетні до насильницьких дій проти польського населення, зокрема під час Волинської трагедії 1943 року. Саме ці епізоди часто використовуються польською стороною як аргумент щодо прирівняння до тоталітарних структур. Водночас в українській історіографії ці події трактуються як частина складного та багатофакторного конфлікту, в якому жертви були з обох сторін.

Міждержавний діалог: чи є шлях до порозуміння?

За останні два десятиліття польські та українські історики провели сотні зустрічей, конференцій та спільних досліджень для кращого розуміння трагічних сторінок спільної історії. У 2016 та 2017 роках президенти України та Польщі взяли участь у спільних меморіальних заходах, а в 2023 та 2024 роках на міжпарламентському рівні лунали заяви про важливість історичної правди та прощення.

Втім, заяви з боку окремих польських політиків у 2025 році можуть похитнути досягнутий баланс. У коментарі для BBC Ukraine професор Варшавського університету Пшемислав Журавський вель Ґраєвські висловив побоювання, що “такі ініціативи віддаляють обидві країни від спільного аналізу складного спадку ХХ століття і можуть бути використані кремлівською пропагандою на шкоду обом державам”.

Реакція української влади та міжнародної спільноти

Міністерство закордонних справ України у заяві від 26 січня 2025 року висловило стурбованість законодавчими ініціативами польських парламентарів: “Ми виступаємо за критичну пам’ять і діалог, заснований на архівних джерелах, а не на політичній доцільності”, — йдеться у повідомленні МЗС.

Послом України у Польщі Василем Зваричем було ініційовано низку зустрічей із польськими урядовцями та науковими колами, метою яких є поновлення експертного діалогу між країнами. Європейські історики, зокрема з Німеччини та Чехії, також закликали дві держави “не дозволяти політичним рішенням формувати колективну історичну свідомість без врахування академічної дискусії”.

Висновки і перспективи

Ситуація навколо діяльності ОУН(б) та УПА знову опинилася в центрі польсько-українських відносин у 2025 році. Обговорення минулого, особливо такого болючого, як конфлікти на Волині, потребують тонкого, збалансованого підходу. Втручання політики в історію не лише не сприяє примиренню, але й ризикує зруйнувати напрацьоване порозуміння між українським і польським суспільствами. Позиція українських істориків підкреслює важливість академічної доброчесності та міжкультурного діалогу у формуванні спільної пам’яті.