18-річну українку депортували з Польщі після інциденту на концерті Макса Коржа: їй заборонено в’їзд до Шенгенської зони на п’ять років

Після концерту білоруського репера Макса Коржа у Варшаві, який закінчився масовими затриманнями, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив про депортацію 63 людей. Серед них — 18-річна українка Ангеліна, яка після стрибка з трибуни на стадіонне поле була не лише оштрафована, а й висланa з країни без можливості повернення до Шенгенської зони до 2030 року.

Інцидент під час концерту у Варшаві

10 серпня 2025 року на Національному стадіоні у Варшаві відбувся виступ білоруського виконавця Макса Коржа, що супроводжувався заворушеннями серед глядачів. Польські силовики повідомляють про затримання 109 осіб після концерту. Згідно з інформацією поліції, більшість з них — іноземці без квитків та з забороненою в публічному просторі польських міст символікою, зокрема з прапорами Організації українських націоналістів — Української повстанської армії (ОУН-УПА).

12 серпня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із заявою, згідно з якою було ухвалено рішення депортувати 63 іноземців — 57 громадян України та 6 громадян Білорусі. Він зазначив, що польська влада діятиме рішуче проти осіб, які беруть участь у «діях, що несуть загрозу публічному порядку та безпеці громадян».

Справa Ангеліни: імпульсивний стрибок — депортація на п’ять років

Серед депортованих опинилася й 18-річна громадянка України на ім’я Ангеліна. За офіційною інформацією, Ангеліна стрибнула з трибуни на поле стадіону під час концерту. Вона була негайно затримана охороною, а потім передана поліції. У розмові з журналістами дівчина пояснила, що вчинок був імпульсивним і продиктованим «ефектом натовпу», жодних руйнівних цілей вона не мала.

Більшу частину концерту Ангеліна провела у тимчасовій камері під стадіоном, а наступні дві доби — у відділку поліції. Місцевий суд згодом наклав на неї штраф у розмірі 2000 злотих за адміністративне порушення масового характеру.

Ранковий візит прикордонників

Втім, на цьому справа для дівчини не завершилася. Вранці 18 серпня до помешкання, де Ангеліна проживала з бабусею в містечку Прушкув, прибули співробітники Прикордонної служби Польщі. За словами дівчини, їй не дали зібрати особисті речі, а на питання про депортацію відповіли, що «це не депортація, а процедура повернення». Лише пізніше у прикордонному відділку їй офіційно повідомили, що вона депортується негайно, а також отримує заборону на в’їзд до країн Шенгенської зони на п’ять років.

Ангеліна: історія евакуації до Польщі

За наявною інформацією, дівчина прибула до Польщі невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну — у лютому 2022 року. Жила з бабусею, навчалася у поліцеальній школі (різновид професійної освіти в Польщі — ред.) та працювала в інтернет-магазині в місті Пястув. Місцеві жителі описують її як “спокійну, працелюбну дівчину, яка добре вписалася в польське середовище”.

Правова оцінка: що кажуть експерти

Правозахисні організації Польщі та України висловили застереження щодо масштабності депортацій та потенційного порушення процедурних норм. За словами адвокатки фонду Ocalenie Аґнєшки Косцєльняк, у таких випадках критично важливо дотримання процесуальних гарантій: «Ми бачимо приклади, коли люди не мають доступу до адвоката, не знають чітко підстав для видворення, і часто дізнаються про заборону в’їзду вже по факту». Косцєльняк також зазначає, що стрибок Ангеліни не був актом агресії або хуліганства, а скоріше легковажним вчинком підлітка, який, однак, отримав суворе покарання.

Громадська реакція та медійне обговорення

Новини про депортацію молодих українок і українців, що знайшли притулок у Польщі після початку війни, викликали резонанс у соціальних мережах та медіа серед українських біженців. Частина коментаторів вказує на непропорційність покарання та висловлює занепокоєння умовами виконання рішень посадовців. Проте чимало поляків, згідно з опитуваннями, підтримують жорсткий підхід влади, вважаючи, що іноземці повинні поважати закони держави, яка їх прийняла.

Водночас, за інформацією польського Мінінтеру, всі депортовані можуть подати апеляцію до адміністративного суду протягом 14 днів з моменту отримання рішення. Чи скористається такою можливістю Ангеліна — наразі невідомо.

Контекст: співпраця Польщі й України у справі біженців

Польща з 2022 року прийняла понад 1,5 мільйона українців, які рятувалися від війни. Уряд країни неодноразово висловлював підтримку українцям і надавав їм доступ до житла, медицини, освіти та працевлаштування. Проте останнім часом дедалі частіше польські політики закликають до «наведення ладу» в міграційній політиці з огляду на внутрішню безпеку та соціальні виклики.

Підсумок

Історія 18-річної Ангеліни — це приклад того, як імпульсивна дія на публічному заході може мати серйозні юридичні наслідки. Водночас цей випадок викликав дискусії про прозорість депортаційних процедур у Польщі та баланс між безпекою, гуманністю і принципами правової держави. Яким буде подальший юридичний розвиток ситуації, стане зрозуміло в найближчі тижні.