Депутат польського Сейму Роман Фріц назвав гасло «Слава Україні» нацистським — у Польщі та Україні зростає обурення

Роман Фріц, депутат праворадикальної партії Конфедерація, 25 квітня 2025 року під час парламентських дебатів назвав українське гасло «Слава Україні» нацистським. Цей вислів викликав гостру критику з боку польських і українських політиків, громадських організацій та представників української громади у Польщі.

Обставини висловлювання

Дискусія у Сеймі Польщі 25 квітня 2025 року

25 квітня 2025 року під час сесії польського Сейму депутат Роман Фріц, представник партії Конфедерація, виступаючи на тему міграційної політики, зробив заяву, в якій назвав гасло «Слава Україні» «нацистським вітанням». Його виступ пролунув під час критики уряду за, на його думку, надмірну відкритість до українських біженців, яких Польща приймає з початку повномасштабного вторгнення Росії до України у 2022 році.

Фріц, звертаючись до інших депутатів, сказав: «Ми мовчимо, коли на наших вулицях лунає нацистське вітання ‘Слава Україні’. Це неприпустимо». Ці слова були зафіксовані в офіційному протоколі засідання Сейму.

Реакція польського суспільства та політичних сил

Після оприлюднення заяви обурення висловили не тільки українські громадяни у Польщі, а й польські політики з різних політичних сил. Яцек Протас із громадянської коаліції (Koalicja Obywatelska), заступник голови Комісії у справах внутрішніх справ і адміністрації, заявив, що слова Фріца є «ганебними» та такими, що «підривають добросусідські відносини Польщі з Україною».

У свою чергу, речник уряду Польщі Ян Грабєс під час брифінгу 26 квітня зазначив: «Гасло ‘Слава Україні’ є виразом патріотизму українського народу, який героїчно бореться за свободу. Ми категорично відкидаємо будь-які спроби його зганьбити або зрівняти з тоталітарною ідеологією».

Позиція українського боку

Офіційна реакція України

Міністерство закордонних справ України 27 квітня 2025 року оприлюднило заяву, в якій висловило глибоке занепокоєння й закликало польську сторону дати належну оцінку словам депутата Фріца. У заяві йдеться: «Такі висловлювання є прикладом історичного ревізіонізму та шкодять стратегічному партнерству між Києвом і Варшавою».

Український посол у Польщі Василь Зварич у Twitter написав: «‘Слава Україні’ — символ боротьби за свободу протягом десятиліть, а не елемент жодної ідеології ненависті. Пов’язувати його з нацизмом — це історична маніпуляція і образа».

Реакція української громади в Польщі

Об’єднання українців у Польщі (ОУП), яке представляє інтереси приблизно пів мільйона українців, що постійно або тимчасово проживають у цій країні, виступило з відкритим листом із вимогою публічних вибачень від депутата. У заяві ОУП зазначено: «Висловлювання депутата Фріца є формою мови ворожнечі, яка неприйнятна в демократичному суспільстві».

Походження і сучасне значення гасла «Слава Україні»

Історичний контекст

Гасло «Слава Україні» виникло у 1920-х роках у середовищі українських націоналістичних організацій, здебільшого в контексті боротьби за незалежність. Після 1991 року воно набуло широкої популярності в політичному та побутовому житті України. Під час Революції Гідності (2013–2014) та з початком російської агресії в 2014 році, цей вислів став ключовим символом національного спротиву.

У 2018 році Президент України Петро Порошенко затвердив використання «Слава Україні! – Героям слава!» як офіційного військового вітання у Збройних Силах України.

Міжнародне визнання

Гасло регулярно використовують лідери західних держав як жест підтримки України. Зокрема, у 2022 та 2023 роках, виступаючи у Конгресі США та парламенті Канади, президент Володимир Зеленський завершував промови фразою «Слава Україні», яку відповідаючи вітали «Героям слава» присутні парламентарі обох країн — приклад того, як гасло переросло у міжнародний символ опору агресії.

Партія Конфедерація: націоналістичні позиції та критика

Погляди політичної сили

Партія Конфедерація відома своїм правим радикальним курсом, антиіммігрантською риторикою та євроскептицизмом. До складу партії входять як традиціоналістські, так і ультраправі політики. У висловлюваннях представників Конфедерації неодноразово з’являлася критика українських біженців, обвинувачення уряду в «українізації» Польщі та вимоги «ожесточити міграційну політику».

Політолог Томаш Жарковський із Варшавського університету в коментарі Gazeta Wyborcza 28 квітня зауважив: «Використання історичних суперечок в політичній боротьбі — типова тактика Конфедерації. Слова Фріца — елемент електоральної стратегії, спрямованої на радикального виборця на тлі зростаючої підтримки України».

Висновки та перспективи

Потреба в діалозі та об’єктивності

Заява депутата Фріца ще раз актуалізувала проблему політичної експлуатації історичних символів, яка, у разі відсутності належної реакції, може поглибити міжнаціональні напруження. Більшість польських політиків і суспільство загалом засудили подібну риторику, наголошуючи на необхідності збереження добросусідських відносин із Україною — союзником у боротьбі проти російської агресії.

У контексті того, що Польща в 2025 році залишається основним партнером України в ЄС і НАТО, подібні ідеологічні звинувачення потребують особливої обережності й швидкої правової та етичної оцінки з боку польських державних інституцій.