У січні 2025 року в Польщі подано перші судові скарги на так званий «закон об убежище», прийнятий у грудні 2024 року. Правозахисні організації, включно з Helsińska Fundacja Praw Człowieka, вимагають припинення дії окремих положень закону, які, на їхню думку, порушують Конвенцію щодо статусу біженців та Конституцію РП. Наразі до адміністративних судів Варшави подано понад 20 індивідуальних апеляцій від шукачів притулку з Білорусі, Сирії та Афганістану.

Новий закон: що змінилося у процедурі отримання притулку в Польщі

Згідно з поправками, ухваленими польським парламентом наприкінці 2024 року, у процесі розгляду заяв на надання міжнародного захисту запроваджено низку суворіших змін. Зокрема, новий закон передбачає спрощену процедуру відмови для заявників, які прибули з країн, визнаних «безпечними країнами походження», скорочення терміну апеляції з 30 до 10 днів, а також розширення повноважень Прикордонної служби Польщі щодо висилки мігрантів.

Міністерство внутрішніх справ Польщі заявило, що ці зміни покликані «підвищити ефективність імміграційної системи» та «запобігти зловживанням статусом біженця», зокрема на східному кордоні з Білоруссю, де протягом 2024 року було зафіксовано понад 40 тисяч спроб незаконного перетину кордону.

Перші скарги: аргументи проти нововведень

У січні 2025 року Helsińska Fundacja Praw Człowieka (HFPC), одна з найактивніших правозахисних інституцій у Польщі, подала низку скарг до воєводських адміністративних судів, представляючи інтереси кількох груп шукачів притулку. Серед основних аргументів у скаргах:

• порушення права на ефективний засіб правового захисту (стаття 13 Європейської конвенції з прав людини);
• ігнорування принципу «non-refoulement» — заборони висилки особи до країни, де їй загрожує переслідування чи катування;
• відсутність належного індивідуального розгляду справ, зокрема щодо вразливих осіб і неповнолітніх;
• применшення ролі судового апеляційного механізму.

Представник HFPC адвокат Томаш Каминьський у коментарі для TVN24 уточнює: «Положення закону не відповідають стандартам Ради Європи та директивам ЄС. У деяких випадках люди навіть не знають, що їм відмовлено в захисті — рішення приймаються надто швидко, без правової допомоги».

Міжнародна реакція та позиція Польщі

На новий польський закон негативно відреагували міжнародні організації. У січні 2025 року Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) закликало польську владу «припинити практики колективного повернення та забезпечити справедливу процедуру отримання притулку». У своєму звіті за січень цього року організація наголосила, що «поправки істотно знижують рівень захисту для осіб, які потребують міжнародної допомоги».

Європейська комісія також висловила «стурбованість» положеннями реформи. Представник Єврокомісії з питань міграції Інгеборг Лауренс у коментарі для Politico зазначила: «Деякі зміни можуть суперечити прийнятим у 2023 році нормам Спільної європейської системи притулку». За її словами, у разі подальших порушень Брюссель може ініціювати процедуру порушення законодавства ЄС.

У відповідь польський уряд закликає до «суверенітету в питаннях безпеки» та посилається на прецеденти з Угорщини, Австрії й Фінляндії, де також відбулися реформи порядку надання притулку відповідно до «національних потреб».

Справа Ахмада: показовий судовий випадок

Окремий резонанс отримала справа сирійського громадянина Ахмада аль-Саїда, який у жовтні 2024 року перетнув польсько-білоруський кордон разом з дружиною та двома дітьми. Невдовзі їх затримала Страж гранична і видала «негативне рішення без права оскарження», відповідно до нових норм. Після втручання адвокатів від HFPC справа дійшла до Варшавського адміністративного суду, який 16 січня 2025 року призупинив рішення про депортацію до Сирії та заявив про «потребу в глибшому розгляді, виходячи з потенційних загроз життю заявника».

Цей прецедент став першим випадком, коли суд призупинив дію закону в індивідуальному порядку, створюючи важливий юридичний прецедент. За оцінками правозахисників, такі справи можуть стати каталізатором для перевірки конституційності нових положень.

Що далі: Аналітика та перспективи

Аналітики з Центру міжнародної політики у Варшаві вважають, що «правові виклики новому закону — питання часу та юридичної стратегії». За словами експертки Центру Малгожати Дзєржевської, «ця реформа створює ризик системного порушення європейських стандартів та може викликати черговий конфлікт між Варшавою та Брюсселем».

З іншого боку, частина польського суспільства підтримує новий підхід. Опитування, проведене дослідницьким центром CBOS у січні 2025 року, показало, що 52% поляків вважають реформу «необхідною для забезпечення контролю над міграційними потоками». Натомість 34% вважають її «загрозливою для прав людини», решта не визначилася.

Висновки

Перші судові скарги на «закон об убежище» в Польщі ознаменували початок нового етапу в боротьбі за права шукачів міжнародного захисту. Хоча польська влада наполягає на безпековому характері реформи, правозахисники та міжнародні інституції наголошують на потенційних порушеннях прав людини. Подальший розвиток подій значною мірою залежить від реакції судів, Європейської комісії та публічного тиску.

Справа Ахмада та позиція Helsińska Fundacja Praw Człowieka свідчать про готовність громадянського суспільства відстоювати принципи гуманізму — навіть в умовах жорсткої міграційної політики.