У березні 2025 року польські власті заговорили про можливість позбавлення громадянства осіб, які діють проти інтересів держави. Причиною дискусії став скандал за участю українського журналіста Ігоря Іщука, якому закидають антиурядову діяльність, попри його польське громадянство, отримане минулого року. Законодавча ініціатива викликала резонанс у правозахисних колах та серед міжнародної спільноти.

Інцидент з українським журналістом: Що сталося

28-річний український журналіст Ігор Іщук, який протягом кількох років працює у Варшаві, наприкінці лютого 2025 року опублікував розслідування, в якому звинуватив польські спецслужби у стеженні за активістами антивоєнних рухів. Матеріал викликав широкий суспільний резонанс, а представники політичної партії «Право і справедливість» назвали його «підривом іміджу Польщі в умовах гібридної війни».

Невдовзі після публікації у ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що Міністерство внутрішніх справ Польщі розглядає можливість ініціювання процедури з позбавлення Іщука польського громадянства, яке він отримав у 2024 році на підставі програми натуралізації для іноземних журналістів.

Реакція влади: Спроба створити нову норму

Міністр юстиції Польщі Кшиштоф Мясовський у інтерв’ю телеканалу Polsat News 5 березня 2025 року заявив, що «особи, які набули польського громадянства штучним способом, але ведуть ворожу діяльність проти Польщі, мають бути позбавлені цього статусу». Він також повідомив, що до Сейму вже подано законопроєкт, який доповнює чинне законодавство можливістю позбавлення громадянства у разі «загрози національній безпеці».

Згідно з текстом законопроєкту, положення стосуються лише осіб, що набути польське громадянство менше ніж за п’ять років до інциденту, та виключають випадки, коли йдеться про осіб за народженням. Законопроєкт наразі проходить перше читання і має шанс бути прийнятим уже до літа 2025 року.

Правозахисники та міжнародна критика

Нові законодавчі ініціативи викликали занепокоєння у правозахисників. Польський офіс Amnesty International у своїй офіційній заяві з 7 березня 2025 року назвав таку практику «небезпечним прецедентом, що дозволяє чинній владі вибірково усувати критиків під політичним приводом».

Організація Human Rights Watch також висловила свою позицію, наголосивши, що «діяльність журналіста не може вважатися загрозою для національної безпеки у правовому демократичному суспільстві». Їхні експерти порівняли ситуацію з подібними випадками у Туреччині та Угорщині.

Політична поляризація та розкол у суспільстві

Новина про можливість позбавлення громадянства стала приводом для публічних дебатів у польському суспільстві. Згідно з опитуванням агенції IBRIS, проведеним у березні 2025 року, 43% поляків підтримують ідею, що нові громадяни мають нести вищу відповідальність за порушення державних інтересів, тоді як 48% виступають проти будь-якої процедури позбавлення громадянства з політичних причин.

Політичні партії також поділилися у поглядах: якщо «Право і справедливість» активно просуває законопроєкт, то ліберальна «Громадянська платформа» називає його «інструментом репресій». Їхній лідер Дональд Туск закликав Європейську комісію перевірити ініціативу на відповідність європейським нормам.

Висловлювання експертів і юристів

Професор Варшавського університету, спеціаліст з конституційного права Марта Ковальська вважає, що позбавлення громадянства на підставах «значної загрози» потребує чітких юридичних меж. «Якщо закон буде прийнято без докладних критеріїв, це може призвести до зловживань та переслідування опозиційних журналістів і активістів», – заявила вона в інтерв’ю Gazeta Wyborcza.

Юрист-міжнародник Лешек Зєдровський наголосив, що згідно з нормами ООН, особа не може бути позбавлена громадянства, якщо внаслідок цього стане апатридом. У випадку Іщука джерела повідомляють, що він має дійсне українське громадянство, тому формально позбавлення польського не порушує міжнародного права, але «все одно суперечить європейським стандартам свободи слова».

Реакція України

Міністерство закордонних справ України 10 березня 2025 року направило офіційну ноту до Варшави із запитом про правову підставу дій щодо Ігоря Іщука. У МЗС зазначили, що Україна поважає суверенне право Польщі регулювати питання громадянства, але очікує на дотримання верховенства права й об’єктивність у розгляді справ щодо українських громадян.

У Києві інцидент уже отримав широкий розголос у медіа та соціальних мережах. Іщука підтримали колеги з української спілки журналістів, а також знакові фігури у медіапросторі, зокрема телеведучий Микола Вересень та журналістка Наталя Гуменюк.

Висновки: Свобода слова чи захист держави

Обговорення можливості позбавлення громадянства осіб, які критикують владу, ставить Польщу перед серйозним викликом: як збалансувати національну безпеку й основні права людини – перш за все право на свободу слова. Хоча випадок Ігоря Іщука є лише поодинком у юридичному сенсі, він вже став символом ширшої боротьби за демократичні принципи у Центральній Європі. Доля законопроєкту та самого журналіста наразі лишається невизначеною, проте він без сумніву стане важливим маркером стану прав і свобод у Польщі у 2025 році.