Росія активізує пропаганду у Польщі через Telegram: фейки, сценовані відео та “незалежні канали”

Станом на квітень 2025 року щонайменше 22 польськомовні Telegram-канали систематично поширюють проросійську дезінформацію. Серед прикладів — постановочне відео зі спаленням американського прапора, яке потрапило до мережі через ресурс Polish Information Group. Польські аналітики попереджають: ці інформаційні атаки маскуються під незалежні медіа і небезпечно впливають на громадську думку.

Наскрізна стратегія дезінформації

Росія дедалі активніше використовує платформу Telegram для поширення маніпулятивного контенту в Польщі — попри її порівняно низьку популярність серед населення. За даними звіту BBC, оприлюдненого у березні 2025 року, проросійські Telegram-канали в Польщі зросли як за кількістю, так і за впливом. Частина з них позиціонує себе як джерела правдивої інформації, але фактично підтримує наративи російської пропаганди щодо війни в Україні та ролі Заходу.

«Telegram став своєрідним тестовим середовищем для поширення дезінформаційного контенту. Він дозволяє швидко перевірити реакцію аудиторії, а потім перенести фейки у Facebook, Instagram або Twitter (X), де охоплення в рази більше», — зазначає Олексій Шимкевич, аналітик польської організації з перевірки фактів Demagog.

Сценоване відео і фейкові меседжі

У лютому 2025 року Telegram-канал Polish Information Group оприлюднив відео, на якому двоє чоловіків у формі українських військових спалюють американський прапор та фотографії Дональда Трампа й Ілона Маска. Автори намагалися представити це як свідчення «антизахідних настроїв» серед українців.

Фахівці спростували те, що на відео зображені реальні українські військові. «Форма, яку носять чоловіки, вільно доступна в інтернет-магазинах. А мова з російським акцентом свідчить про постановочний характер ролика», — йдеться у спільному дослідженні польського центру Tech Against Disinformation, опублікованому в березні 2025 року.

Інформаційна мережа під виглядом незалежності

Проросійські Telegram-канали, що працюють польською мовою, часто обирають маску «альтернативних джерел правди» та позиціонують себе як антисистемні ресурси. Проте вміст їхніх публікацій свідчить про протилежне: повне відтворення кремлівських наративів.

Серед популярних тем — твердження про нібито «нацистську» владу в Україні, обвинувачення ЗСУ в обстрілах цивільних об’єктів на сході та півдні України, а також прямі цитати з виступів Володимира Путіна і Дмитра Медведєва. Часто публікуються також уривки з передач російського пропагандиста Володимира Соловйова з польським перекладом.

За інформацією польського Центру дослідження пропаганди та цифрових загроз (CPDD), кількість таких каналів у березні 2025 року перевищила два десятки. Охоплення окремих із них сягає 50–70 тисяч підписників — і це при тому, що за офіційною статистикою Digital 2025, активна аудиторія Telegram у Польщі складає менше ніж 12% усього населення.

Кейси впливу: від мобілізацій до виборів

Дезінформаційні кампанії в Telegram мають як короткострокові, так і довгострокові цілі. У 2024 році, за підсумками розслідування польського порталу OKO.press, було виявлено спроби впливу на результати парламентських виборів через Telegram-мережі. Зокрема, поширювались заклики бойкотувати голосування або підтримувати крайні праві сили.

Схожа тактика застосовувалась і у випадку підриву довіри до підтримки України. Аналітики Helsinki Foundation for Human Rights повідомили про координацію Telegram-мереж з антиукраїнськими петиціями та акціями у Варшаві, Познані та Жешуві восени 2024 року.

Слабкі місця Telegram і відсутність модерації

Telegram, створений у 2013 році Павлом Дуровим, відзначається відсутністю централізованої модерації. Це створює зручне середовище для поширення фейків, ботів і координованих кампаній. На відміну від Facebook чи YouTube, Telegram не має розгалуженої системи позначення неправдивої інформації чи ефективної реакції на скарги.

«Telegram не реагує на запити з боку польських державних інституцій. Ми змушені шукати локальні способи блокування шкідливого контенту, але це недостатньо ефективно», — розповів у лютому 2025 року в інтерв’ю PAP представник урядового Центру кібербезпеки Польщі (CERT.PL).

Інформаційна безпека – новий фронт

Польські експерти наголошують: у період гібридної війни інформаційна безпека має стати пріоритетом нарівні з кіберзахистом і військовою обороною. Із січня 2025 року міністерство цифровізації Польщі ініціювало кампанію з медіаграмотності « WiedzaNieDezinformacja», що має на меті навчити громадян розпізнавати маніпулятивний контент, особливо в Telegram.

Також у березні 2025 року спільно з Єврокомісією представлено проект «InfoShield», який передбачає створення регіональної мережі незалежних фактчекерів у Центрально-Східній Європі, зокрема й в Україні. Однією з головних цілей — протидія дезінформаційним кампаніям країни-агресора у прикордонних державах ЄС.

Висновки

Telegram нині є не лише платформою для приватного спілкування, а й інструментом зовнішньої пропаганди та втручання у внутрішні справи суверенних держав. У Польщі приклади сценованих відео та антиукраїнських Telegram-каналів свідчать про системний характер такої діяльності. Протидія цій загрозі вимагає міжвідомчої координації, широкого інформування громадян і міжнародної співпраці. У 2025 році збереження цифрового простору — це теж форма безпеки, яку не можна ігнорувати.