Українка Кіра Сухобойченко зазнала хвилі хейту після номінації на звання «Варшав’янка року 2025»

17-річна Кіра Сухобойченко, українська активістка й біженка з Луганщини, зіштовхнулася з масштабною хвилею хейту в польських соцмережах після того, як її внесли до списку фіналісток престижної премії «Варшав’янка року 2025». Користувачі звинувачували дівчину у «відбиранні польських нагород» та ставили під сумнів її належність до Варшави, незважаючи на активну громадську діяльність і значний внесок у інтеграцію української молоді в Польщу.

Кіра Сухобойченко: короткий профіль

Життя і переселення до Польщі

Кіра Сухобойченко народилася в Луганську в 2006 році. Через війну на сході України її родина переїхала спочатку до Києва, а після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року — до Польщі. У Варшаві Кіра вступила до середньої школи, вільно опанувала польську мову і швидко залучилася до громадської діяльності.

Громадська активність

У 2023 році Кіра заснувала Молодіжну Раду біженців при ЮНІСЕФ у Польщі — першу такого роду організацію в країні. Її діяльність спрямована на захист прав дітей та молоді з досвідом біженства. Вона також є членкинею молодіжного парламенту Варшави та брала участь у численних форумах і панельних дискусіях, серед яких — Саміт дітей та молоді в Давосі (2023).

У 2024 році Кіру було відзначено польським омбудсменом за активну участь у просуванні прав дитини, зокрема її ініціативу щодо внесення до польського законодавства принципу найкращих інтересів дитини відповідно до Конвенції ООН.

Премія «Варшав’янка року» та хвиля критики

Премія і її значення

Щорічна премія «Варшав’янка року» (Warszawianka Roku) вручається жінкам, які зробили значний внесок у розвиток Варшави та суспільне життя міста в різних сферах — від культури до громадської активності. У 2025 році Кіра Сухобойченко стала однією з десяти фіналісток, відібраних журі серед запропонованих кандидаток громадськістю.

Зміст і джерела критики

Коли 22 квітня 2025 року організатори премії оголосили список фіналісток, у соцмережах почалася хвиля негативних коментарів щодо номінації Кіри Сухобойченко. Значна частина критики походила з правих і націоналістичних сегментів польського інтернету, де дівчину звинувачували у «нелояльності» до Польщі, «відсутності місця проживання у місті протягом багатьох років» і навіть «зайнятті місця польським жінкам».

Дехто ставив під сумнів саму ідею премії, вважаючи, що іноземка не повинна розглядатися на відзначення, яке назване на честь польської столиці. Також користувачі транслювали ксенофобські та антимігрантські повідомлення, вдаючись до мови ворожнечі.

Реакція суспільства і підтримка

Заяви організаторів і громадських організацій

Організатори премії — фонд Fundacja Women in Tech та міська адміністрація Варшави — публічно підтримали Кіру Сухобойченко і закликали до поваги та оцінки номінанток за їхній внесок, а не за національність чи походження.

UNICEF Польща, з яким тісно співпрацює Кіра, також виступила із заявою на підтримку юної активістки. Представники організації відзначили її «професіоналізм, відвагу та відданість молодіжній політиці», а також наголосили, що її громадська діяльність виходить за межі національних кордонів і служить інтересам широкої спільноти.

Позиція самої Кіри

У коментарі виданню «Наш вибір» Кіра зазначила: «Я дуже вдячна за підтримку, яку отримую від польських, українських та міжнародних друзів і партнерів. Упевнена, що Варшава — це місто відкритості та взаємоповаги».

Питання інтеграції: між реальністю і дискусією

Контекст польсько-українського співжиття

За даними польського Управління у справах іноземців, на початку 2025 року в Польщі перебуває понад 950 тисяч громадян України з тимчасовим захистом, з яких значна частина — у Варшаві. Інтеграція українців у польське суспільство стала ключовим викликом, що супроводжується не лише позитивними процесами, але й соціальним напруженням.

Експертна думка

Професорка Агнешка Чєлжевська з Центру досліджень міграції Варшавського університету зазначає: «Феномен хейту у випадку Кіри Сухобойченко демонструє, наскільки міцною є потреба суспільного діалогу про мультикультуралізм і місце мігрантів у польському суспільстві. Претензії не до особистості, а до її походження свідчать про системні проблеми з прийняттям різноманіття».

Висновки

Кіра Сухобойченко, незважаючи на юний вік, стала символом активного включення української молоді в життя польського суспільства. Хвиля хейту, що виникла через її номінацію на звання «Варшав’янка року 2025», засвідчила як масштаби існуючих упереджень, так і необхідність посилення міжкультурного діалогу і громадянської освіти. Своєю діяльністю Кіра привертає увагу до важливої теми — участі молоді у демократичних процесах незалежно від національності чи статусу біженця.