Погіршення ставлення поляків до українських біженців: причини та наслідки

З початку повномасштабної війни в Україні Польща стала одним із головних прихистків для мільйонів українців, які тікали від російської агресії. Перші місяці війни супроводжувалися небувалою хвилею солідарності: поляки масово надавали гуманітарну допомогу, відкривали двері в свої домівки та збирали кошти для підтримки сусідів. Але з часом ставлення до українських біженців почало змінюватися, і останні дослідження демонструють дедалі помітніше зростання негативних емоцій у польському суспільстві.

Звіт Res Futura: тривожна тенденція в онлайн-просторі

Центр Res Futura у партнерстві з платформою SentiOne провели дослідження, що охоплює польський онлайн-простір. За результатами звіту, ставлення поляків до українців погіршилося: в інтернет-дискусіях зростає кількість агресивних та критичних коментарів щодо біженців. У соціальних мережах зафіксовано близько 325 мільйонів переглядів контенту, що стосується українських біженців і не завжди подається у позитивному ключі.

Міхал Федорович, представник Res Futura, зазначає, що значною проблемою стало не тільки збільшення обсягу інформації на цю тему, а й зростання рівня ворожості в коментарях. Згідно з даними дослідження, майже третина коментарів (32%) закликає до припинення допомоги Україні та завершення війни. Ще 28% вважають, що українських біженців слід прибрати з громадського простору, а 25% висловлюють побоювання щодо підвищення рівня злочинності внаслідок їхньої присутності.

Причини зміни суспільної думки

Серед ключових чинників, що спричинили зміну ставлення до українців, експерти виокремлюють виборчу кампанію, що триває в Польщі. Політики різного ґатунку активно використовують тему українських біженців у своїй риториці. Лунали заяви про те, що держава має насамперед дбати про добробут поляків, а допомога іноземцям створює додаткове соціальне та економічне навантаження. Також поширюються меседжі про зростання злочинності серед біженців та загрозу соціальних конфліктів.

Засоби масової інформації та соціальні мережі відіграють велику роль у формуванні та посиленні цих настроїв. Часто поширювані публікації включають історії про зловживання соціальними виплатами (29% коментарів), позбавлення роботи для місцевого населення (21%), а також звинувачення у невдячності українців та їх надмірній вимогливості (9%).

Історичні образи: вплив минулого на сучасні настрої

Окремої уваги в дослідженні надано історичному аспекту польсько-українських відносин. Близько 46% коментарів із відповідною тематикою стосуються Волинської трагедії — подій під час Другої світової війни, коли у конфлікті загинуло близько 100 тисяч поляків. Цей історичний наратив часто використовується як додатковий аргумент проти української присутності в Польщі, загострюючи міжетнічну напругу.

Що далі: виклики для обох сторін

Погіршення ставлення польського суспільства до українських біженців створює нові виклики як для уряду Польщі, так і для української діаспори. На тлі економічних труднощів у Європі та соціального втомлення від тривалого конфлікту, прорив в інформаційній політиці і посилення міжнаціонального діалогу мають стати пріоритетами для обох країн.

Важливо пам’ятати: добросусідські відносини між Україною та Польщею мають глибоке історичне підґрунтя та спільні інтереси. Попри хвилювання суспільства, обопільна повага, чесна комунікація та запобігання політичним спекуляціям залишаються запорукою збереження співпраці і підтримки.