Російський шпіонаж у Польщі: як працюють агенти Кремля, до чого веде доступ до інформації та чому приватні університети можуть стати знаряддям розвідки

Стислий підсумок

Станом на 2025 рік польські спецслужби викрили понад 20 осіб, пов’язаних із діяльністю російської розвідки, зокрема агентурну мережу, яка діяла під прикриттям у сфері освіти, логістики та медіа. Найгучніший випадок — арешт у березні 2024 року громадянина Росії Сергія С, який працював у приватному вищому навчальному закладі у Варшаві та вербував студентів для збору інформації. Польські органи безпеки визнають: навіть освітні установи, включаючи приватні університети, можуть стати інструментом гібридної війни.

Російський шпіонаж у Польщі: масштаби і нові форми

Нарощування загроз у 2024–2025 роках

У 2024–2025 роках польські служби безпеки фіксують суттєве зростання активності російських розвідструктур на території Польщі. Агентурні мережі Кремля адаптувалися до жорсткіших умов після повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році — у 2023–2025 роках РФ активно використовує підставних осіб, гібридні методи проникнення та широку мережу впливу через молодіжні й академічні контакти.

За даними Агентства внутрішньої безпеки Польщі (ABW), у 2024 році було затримано щонайменше 18 осіб, підозрюваних у шпигунстві на користь Росії. Станом на березень 2025 року кількість затриманих сягнула вже 22. За словами міністра внутрішніх справ Польщі Маріуша Камінського, шпигунська активність Кремля фокусується на залізничній інфраструктурі, транзиті військової допомоги для України, наукових установах і медіа.

Університети під прицілом

Суттєвою новацією російського впливу стали зусилля щодо проникнення до польських навчальних закладів. Як повідомляє інформаційний портал «Наш Вибір» із посиланням на ABW, у березні 2024 року у Варшаві заарештовано громадянина Росії Сергія С., який працював у приватному університеті та вів багаторічну розвідувальну діяльність. Він організовував підконтрольне середовище, підтримував контакт зі студентами з України та Білорусі і намагався вербувати молодь до співпраці з російською розвідкою.

Під прикриттям викладацької роботи, агент мав доступ до особистих даних іноземних студентів, тем їхніх досліджень і можливостей подальшого працевлаштування. Згідно з даними ABW, інформація, яка здобувалася в рамках цих контактів, надалі могла використовуватися для тиску, шантажу або вербування.

Інструменти шпигунської мережі: освіта, логістика, медіа

Логістичні об’єкти — підвищений ризик

У квітні 2024 року ABW запобігла спробі підпалити склади з військовою допомогою для України в Люблінському воєводстві. Частиною цієї операції була мережа, керована безпосередньо з Москви. Сигнали про підозрілу активність надійшли з Білостока, Познані та Жешува — міст, що є логістичними хабами на маршруті західної допомоги до України.

Як зазначив речник уряду Польщі Пьотр Мюллер, зусилля РФ зосереджені на підриві польсько-української співпраці, зокрема шляхом саботажу вантажних перевезень, збору інформації про маршрути та постачальників, а також використання місцевих жителів і заробітчан.

Медіа як канал впливу

Окрім збору інформації, РФ активно використовує дезінформацію як складову гібридних впливів. У 2024 році уряд Польщі заблокував діяльність щонайменше трьох медіаорганізацій, пов’язаних із російською пропагандою. За даними Центру стратегічних комунікацій Польщі, кампанії дезінформації націлені на погіршення ставлення до українських біженців, дискредитацію НАТО та ЄС, а також створення недовіри до демократичних інституцій.

Як убезпечити себе і державу

Чому доступ до інформації — це головна вразливість

Голова внутрішньої розвідки Польщі Томаш Твардовський у заяві для TVP Info в січні 2025 року наголосив, що сьогодні головною метою шпигунів є не стільки воєнні секрети, скільки деталі про інфраструктуру, соціальні процеси, настрої, стипендійні програми та молодіжні обміни. «Російська розвідка воліє знати, як ви думаєте й з ким спілкуєтеся, ніж що планується на заводі танків», — заявив Твардовський.

Це свідчить про зміну підходу: сучасний шпигун не обов& 39;язково агент у класичному сенсі. Це може бути студент, викладач, рецензент роботи або навіть адміністратор IT-системи.

Співпраця Польщі та України: координація протидії

На тлі зростання загроз, у лютому 2025 року Польща і Україна створили спільну робочу групу для боротьби з гібридними загрозами. Вона координує обмін інформацією про підозрілі структури, розслідує транскордонні саботажі та моніторить проросійську присутність у соціальних мережах.

Висновки

Російський шпіонаж у Польщі в 2025 році мав складну та адаптивну структуру: агенти проникають у освітні установи, логістичні компанії та медіа, збираючи не лише стратегічну, а й соціально-поведінкову інформацію. Водночас підвищення пильності польських спецслужб та тісний діалог із українськими партнерами допомагає запобігати багатьом атакам. В актуальній реальності навіть приватний університет стає полем боротьби в гібридній війні, де цінність мають не лише оборонні секрети, а й молодіжна думка та віртуальні зв’язки.