У польському лісі виявили скарб з 180 срібних монет доби Ягеллонів

19 червня 2025 року поблизу села Постолін у Нижньосілезькому воєводстві Польщі була знайдена колекція з 180 срібних денарів XIV–XV століть. Цінну знахідку, пов’язану з епохою Ягеллонів, виявили на глибині приблизно 20 сантиметрів під лісовою стежкою за допомогою металошукача під час легального археологічного обстеження.

Скарб під деревами: історична знахідка у Нижній Сілезії

Як повідомив Dolnośląski Wojewódzki Konserwator Zabytków (Нижньосілезький воєводський консерватор пам’яток), виявлення скарбу стало можливим завдяки легальному пошуку, що проводився з погодженням відповідних інституцій. Розкопки здійснювалися у лісовій місцевості поблизу села Постолін (ґміна Міломлин, Ольштинський повіт), де приблизно на глибині 20 см було знайдено концентрований поклад срібних монет.

Монети належать до періоду правління династії Ягеллонів, яка залишила глибокий слід в історії Польщі, Литви, Русі та Угорщини. Денарі — це дрібні срібні номінали, що перебували в обігу в Польському королівстві в кінці Середньовіччя.

Історичний та нумізматичний контекст знахідки

За попередніми оцінками, скарб належить до періоду пізнього Середньовіччя — приблизно XIV–XV століть, коли територія сучасної Польщі входила до складу королівства під управлінням Ягеллонської династії. Денарі у той час широко використовувалися в торгівлі та щоденних фінансових операціях і здебільшого карбувалися у Кракові.

Як пояснює професор Ярослав Богданович, нумізмат з Ягеллонського університету в Кракові: “Ягеллонські денарі мають не лише фінансову, а й надзвичайну культурну цінність. Вони відображають кількісну монетарну політику Середньовіччя та рівень технологічного розвитку карбування грошей того періоду”.

Ця колекція є одним із найбільших подібних скарбів, знайдених у Нижній Сілезії за останні роки. Для польських археологів вона відкриває потенціал для детальнішого розуміння економічних і соціальних процесів на прикордонних землях Королівства Польського у XIV–XV століттях.

Передача до музею та подальші дослідження

Згідно з чинним польським законодавством, археологічні предмети, знайдені на території держави, мають бути передані до державних зібрань. Найближчим часом скарб буде направлено для аналізу і збереження до відповідної культурної установи. За попередніми даними, його приймуть або Археологічний музей у Вроцлаві, або Національний інститут Оссолінських.

Консерватор пам’яток Нижньосілезького воєводства повідомив у Facebook, що монети перебувають у доброму стані: поверхневі забруднення не ушкодили карбування, що дозволяє провести точну ідентифікацію року випуску та монетного двору.

Сучасний підхід до археології у Польщі

Польська держава активно підтримує прозору та легальну співпрацю з громадськими пошуковцями — особами, які, маючи дозвіл, здійснюють пошуки культурної спадщини за допомогою сучасної техніки. Така модель інтеграції аматорського середовища до системи охорони спадщини дає змогу не лише попередити втрату артефактів, а й продовжити облік історичного минулого.

“Кооперація з металодетектористами, що діють у рамках закону, дозволяє реєструвати сотні нових об’єктів щороку. Велика частина відкриттів, включно з нещодавним скарбом під Постоліним, можлива саме завдяки таким ініціативам”, — зазначила Анна Савіцка, фахівчиня з охорони культурної спадщини Люблінського воєводства, в коментарі для Gazeta Wyborcza.

Історичне значення регіону

Нижня Сілезія — історичний регіон, що протягом століть переходив із рук у руки між різними державами: Східно-Франкським королівством, Чехією, Австрією, Пруссією, Німеччиною та Польщею. Відтак територія багата на археологічні об’єкти, артефакти і залишки культури, які сьогодні активно вивчаються науковцями.

Виявлення скарбу поблизу Постоліна засвідчує як тяглість грошового обігу середньовічної Польщі, так і стабілізацію територій у той час, коли західні землі ще перебували в умовах регіональної турбулентності. Історики припускають, що скарб міг бути захований під час одного з локальних конфліктів або для уникнення реквізиції під час численних воєн того періоду.

Подальші перспективи

Керівництво відділу охорони пам’яток Нижньої Сілезії анонсувало, що після консервації частину знайдених монет буде виставлено на публічну експозицію, яку планують відкрити восени 2025 року. Водночас дослідники продовжать детальне вивчення лісової ділянки й околиць для встановлення можливих залишків поселення або сховища.

Цей скарб — ще одне підтвердження, що найбільші історичні відкриття можуть чекати буквально під ногами. І хоч пройшло понад 600 років, дрібні срібні монети Ягеллонів і далі свідчать про складну та багату минувшину Центральної Європи.

Фото: Dolnośląski Wojewódzki Konserwator Zabytków / Facebook