14 і 15 серпня 2025 року Польща опинилася в центрі небезпечного екологічного явища — фотохімічного смогу. За даними Головної Інспекції Охорони Навколишнього Середовища (GIOŚ), рівень озону в повітрі перевищив допустимі норми в кілька разів, зокрема у Варшаві, Кракові та Катовіце. Медики та метеорологи рекомендували мешканцям залишатися вдома, особливо дітям, літнім людям і особам з хронічними хворобами дихальних шляхів.

Що таке фотохімічний смог і чому він виникає?

Фотохімічний смог — це тип атмосферного забруднення, який формується під дією сонячного світла на забруднювачі повітря, здебільшого оксиди азоту (NOx) та летючі органічні сполуки (ЛОС). У результаті хімічних реакцій утворюється озон на рівні землі, що, всупереч своїй користі в стратосфері, є шкідливою речовиною в атмосфері біля поверхні Землі.

Це явище найчастіше фіксується влітку, у періоди тривалої спеки та слабких вітрів. Саме такі умови спостерігалися в середині серпня 2025 року по всій Польщі. За даними Інституту Метеорології та Водного Господарства Польщі (IMGW), температура у Варшаві перевищила +34°C, а швидкість вітру не сягала й 2 м/с, що створило ідеальні умови для утворення смогу.

Яку загрозу становить фотохімічний смог для здоров’я?

Озон на рівні ґрунту є сильним подразником дихальної системи. За словами професора Анни Ковальської, пульмонолога з Варшавського університету медицини, вже при концентрації 180 мкг/м³ можуть з’являтися такі симптоми як кашель, утруднене дихання, біль у грудях та загострення астми. У серпні 2025 року в кількох містах Польщі рівень озону перевищив 240 мкг/м³, що класифікується як «шкідливий для здоров’я».

Статистика Міністерства охорони здоров’я Польщі свідчить, що 14–15 серпня 2025 року кількість звернень до швидкої допомоги з респіраторними симптомами зросла на 27% у порівнянні з середнім тижневим показником. Найбільше постраждали діти до 12 років та особи старшого віку з хронічними серцево-судинними та легеневими захворюваннями.

Ефект на суспільство

У відповідь на загрозу, влада міст Варшава та Лодзь оголосила “дні поганого повітря” (tzw. „dni złej jakości powietrza”), в межах яких було рекомендовано тимчасове припинення занять на відкритому повітрі у школах та дитсадках. Також були обмежені деякі промислові викиди на період найгірших показників якості повітря.

Чому саме Польща — зона ризику?

Польща — одна з найбільш індустріалізованих країн Центральної Європи із сильною залежністю від вугільної енергетики. За даними за перше півріччя 2025 року, вугільні електростанції все ще забезпечують понад 65% національного виробництва електроенергії. Окрім того, велике значення має приватний автотранспорт — у Польщі зареєстровано понад 24 млн автомобілів, з яких більшість використовують бензин або дизель.

Хоча протягом останніх років Польща активно інвестує у розвиток відновлюваної енергетики, зокрема вітрових та сонячних станцій, та ухвалює нові екологічні стандарти, темпи змін поки що не дозволяють суттєво знизити емісію шкідливих речовин, особливо в умовах екстремального літнього клімату.

Що робити громадянам під час такого смогу?

Фахівці рекомендують вживати простих, але ефективних заходів безпеки:

• Обмежити перебування на відкритому повітрі, особливо вранці та по обіді
• Закривати вікна під час високого рівня забруднення повітря
• Встановлювати очищувачі повітря в приміщеннях, особливо в дитячих кімнатах
• Уникати фізичного навантаження на вулиці
• Слідкувати за офіційними повідомленнями GIOŚ та місцевих органів влади

Мобільний додаток «Mapa Jakości Powietrza», створений польським Агентством охорони повітря, в реальному часі показує індекс якості повітря у конкретному регіоні та надсилає попередження в разі перевищених норм забруднення. У зв’язку з подіями 14–15 серпня, кількість користувачів додатку зросла на 60% у порівнянні з липнем 2025 року.

Перспективи та довгострокові рішення

Фотохімічний смог — це не тимчасова аномалія, а наслідок глибше вкорінених проблем у сучасній системі енергетики, транспорту та міського розвитку. Польський уряд у 2025 році оновив Національну енергетичну стратегію, передбачивши перехід до 40% відновлюваних джерел енергії до 2030 року, а також розробив план скорочення викидів NOx на 35% до 2028 року.

Однак, експерти зазначають: поки такі ініціативи не будуть підтримані як на державному, так і на місцевому рівнях реальними діями — модернізацією автопарку, регуляцією викидів у транспорті та підтримкою громадського транспорту — ризики смогу залишатимуться високими.

Висновок

Фотохімічний смог, зафіксований над Польщею в серпні 2025 року, став серйозною пересторогою як для громадян, так і для влади. Умови клімату, поєднані з індустріальним навантаженням, утворюють небезпечний коктейль, здатний загрожувати здоров’ю сотень тисяч людей. Саме тому системні екологічні зміни, інформування населення та технології очищення повітря мають перейти з категорії «опцій» у розряд життєво необхідних кроків.