Литва фіксує зростання безпекових загроз: білоруські дрони з вибухівкою порушують її повітряний простір

У липні 2025 року Литва двічі зафіксувала порушення свого повітряного простору безпілотниками з боку Білорусі, один з них був оснащений вибухівкою. Вільнюс офіційно звернувся до НАТО із закликом активізувати колективні заходи безпеки у відповідь на ці інциденти, які можуть свідчити про посилення гібридної загрози в регіоні.

Загострення ситуації на кордоні: факти вторгнення безпілотників з боку Білорусі

У прикордонній зоні Литви у липні 2025 року відбулося щонайменше два інциденти з порушенням повітряного простору з боку невстановлених дронів, що, за попередніми даними, мали білоруське походження. Обидва випадки викликали глибоку стурбованість уряду та силових структур країни.

Перший інцидент стався 7 липня поблизу недіючого прикордонного пункту Шумськ на південному сході Литви. У цьому районі литовські служби виявили безпілотник, що перетнув кордон з білоруського боку. Хоча пристрій не завдав матеріальної шкоди, його поява у повітряному просторі держави-члена НАТО отримала негайну реакцію з боку Міністерства оборони Литви.

Другий, більш тривожний випадок, зафіксовано 28 липня на військовому полігоні у Гайжюнай, що входить до найбільших навчальних об’єктів литовських та союзницьких сил. Там було виявлено дрон, на борту якого перебував вибуховий пристрій вагою близько двох кілограмів. За словами генерального прокурора Литви Ніди Грунскене, вибухівку вдалося своєчасно знешкодити силами військових спеціалістів, що ймовірно запобігло теракту або спробі саботажу в ході багатонаціональних навчань, які в той час проходили на полігоні.

Реакція Литви: офіційне звернення до НАТО та оцінка ризиків

У зв’язку з вищезгаданими інцидентами Міністерство закордонних справ Литви у серпні 2025 року направило офіційне звернення до Північноатлантичного альянсу, закликавши до негайного посилення заходів безпеки, зокрема у сфері протиповітряної оборони. Уряд Вільнюса також ініціював додаткові консультації з партнерами по Альянсу щодо механізмів швидкого реагування у разі нових провокацій чи прямих актів агресії.

«Ці дії є очевидними елементами гібридної війни, яку проти Литви та інших країн Балтії ведуть авторитарні режими в регіоні, зокрема Мінськ при підтримці Кремля», — заявив міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас у коментарі для LRT.

Литва також посилається на статтю 5 Статуту НАТО, яка передбачає колективний захист у разі збройного нападу на будь-яку державу-члена. Хоча екстрених засідань Альянсу через інциденти не було скликано, питання безпеки східного флангу НАТО стало центральною темою нещодавньої зустрічі Північноатлантичної ради в Брюсселі, проведеної 12 серпня 2025 року.

Контекст і аналітика: військова активність Білорусі та роль Росії

Фіксація дронів із вибухівкою поблизу стратегічних об’єктів Литви вкладається у ширший контекст зрослої військової активності Білорусі та її дедалі тіснішої інтеграції у військові структури Росії. Експерти відзначають, що білоруські сили активно тренуються за російськими стандартами, а тренування з використанням БПЛА останнім часом почастішали уздовж кордону з НАТО.

За словами литовського військового аналітика Маріуса Лаурінавічюса, дії такого типу можуть бути пов’язані з тактикою «перевірки на міцність» оборонних систем Литви напередодні можливих кібератак, інформаційних операцій або навіть локальних провокацій. «Це не випадкова активність. Це спроба створити постійне відчуття загрози та перешкодити військовій співпраці країн Балтії із західними союзниками», — зазначив він у коментарі 15min.lt.

Реакція сусідів та поглиблення співпраці на східному фланзі НАТО

На тлі ескалації загроз інші держави регіону — Польща, Латвія та Естонія — також посилили моніторинг власного повітряного простору та розширили свої оборонні можливості. У червні 2025 року Латвія оголосила про запуск програми з вертикального моніторингу кордонів за допомогою БПЛА власного виробництва. Польща, у свою чергу, домовилася про розміщення додаткових американських систем ППО Patriot на сході країни.

Упродовж серпня НАТО активізувало патрулювання повітряного простору країн Балтії в рамках місії Baltic Air Policing. У розширених польотах несуть чергування представники повітряних сил Німеччини, Чехії та Італії.

Висновки: необхідність системної відповіді на нові форми гібридної загрози

Інциденти з білоруськими БПЛА, особливо в контексті російсько-української війни, демонструють новий рівень викликів для колективної безпеки НАТО на його східному кордоні. Експерти закликають Альянс переходити від реагування до проактивного стримування, зокрема шляхом посилення технічного нагляду, обміну розвідданими та нарощування готовності сил швидкого реагування.

Литва, як і її сусіди, сьогодні перебуває на передовій не лише географічно, але й у боротьбі з сучасними методами дестабілізації. Її заклики до партнерів повинні стати сигналом для спільної євроатлантичної відповіді на нові виклики безпеці у 2025 році.