Польща хоче криміналізувати заперечення Волинської трагедії та пропаганду ідеології ОУН-УПА

У квітні 2025 року Кароль Навроцький, президент Інституту національної памʼяті Польщі, подав до Сейму законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність до трьох років увʼязнення за заперечення участі ОУН-УПА у геноциді польського населення та пропаганду їхньої ідеології. Запропоноване доповнення також змінює положення Закону про Інститут національної пам’яті та Кримінального кодексу Польщі.

Ініціатива Інституту національної памʼяті Польщі

8 квітня 2025 року Кароль Навроцький направив до Сейму Республіки Польща пакет поправок до Закону про Інститут національної пам’яті та Кримінального кодексу. У пояснювальній записці наголошується, що мета — «запобігти поширенню бандерівської ідеології та запереченню Волинської різанини», повідомляє офіційний сайт Інституту національної памʼяті (IPN.gov.pl).

«Ми не можемо погоджуватися з ситуацією, коли злочини, скоєні проти польського народу, системно применшуються або взагалі заперечуються. Цей законопроєкт має покласти цьому край», — заявив Навроцький під час пресконференції у Варшаві.

Зміст законопроєкту

Запропонована поправка передбачає зміни до статей, які регулюють діяльність Комісії з розслідування злочинів проти польської нації. Йдеться про уточнення дефініцій злочинів, вчинених «членами та колаборантами Організації українських націоналістів фракції Бандери, Української повстанської армії, а також інших утворень, що співпрацювали з нацистською Німеччиною».

Згідно з текстом законопроєкту, публічне заперечення участі цих груп у злочинах проти польського населення, а також пропаганда їхньої ідеології — включно з ідеологією, що закликає до насильства задля досягнення політичних цілей — становитимуть кримінальний злочин. Передбачене покарання — до трьох років позбавлення волі.

Контекст: історичні суперечки

Згаданий законопроєкт не є першим кроком польської влади щодо криміналізації певних історичних інтерпретацій. У 2018 році польський Сейм уже вносив поправки до закону про ІНП, зокрема, щодо публічного приписування відповідальності польському народу за Голокост. Хоча попередні правки викликали протест з боку Ізраїлю та США, їх частково переглянули.

Історичний контекст Волинської трагедії, коли у 1943–1944 роках на території Волинської області було вбито десятки тисяч поляків, залишається предметом гострих суперечок між Варшавою й Києвом. Польські історики класифікують ці події як злочин геноциду, у той час як в Україні існують різні тлумачення — від визнання трагедії до акцентування на складному двосторонньому конфлікті.

Українська реакція

Станом на 10 квітня 2025 року офіційна влада України, зокрема Міністерство закордонних справ, не надала офіційного коментаря щодо ініціативи. Водночас деякі українські депутати вже висловили занепокоєння. «Це ще більше ускладнить польсько-українські відносини під час війни, коли нам потрібна єдність, а не розділення через історичні інтерпретації», — заявив народний депутат Володимир В’ятрович, колишній голова Українського інституту національної памʼяті, в коментарі для Hromadske.ua.

На думку історика Ярослава Грицака, польський законопроєкт свідчить про «всеосяжну політизацію історії», що «може бути використано для внутрішньої політичної мобілізації консервативних електоратів у Польщі напередодні виборів до Європарламенту».

Позиції міжнародних організацій

Представництво ОБСЄ з питань свободи ЗМІ в коментарі для Reuters заявило, що уважно стежить за ситуацією й нагадало про «необхідність дотримання балансу між захистом історичної пам’яті та свободою вираження поглядів».

У Європейській комісії наразі утрималися від оцінок законодавчих ініціатив до завершення парламентського розгляду, зазначивши, що це питання «внутрішньої компетенції держав-членів», але також нагадали про існуючі стандарти Європейського суду з прав людини у справах, де постає питання криміналізації історичних висловлювань.

Наступні кроки

Законопроєкт уже зареєстровано в польському Сеймі та планується до обговорення в комітеті з питань правосуддя та прав людини до кінця квітня 2025 року. За даними порталу Sejm.gov.pl, документ має підтримку частини депутатів правлячої партії «Право і справедливість», але з огляду на склад парламенту може знадобитися ширша коаліція для його ухвалення.

Польські правозахисники вже почали адвокаційну кампанію проти ухвалення законопроєкту. «Це небезпечний крок до обмеження свободи слова й академічної свободи в Польщі», — заявила Агнешка Голас-Новак з Гельсінського Фонду з прав людини.

Висновки

Новий законопроєкт у Польщі є частиною ширшої тенденції до перегляду історичної політики в державному законодавстві. Попри намір посилити меморіальну справедливість, такі ініціативи створюють ризики міжнародних конфліктів і правових суперечок, зокрема з Україною — особливо в умовах повномасштабної війни, коли обидві держави залишаються стратегічними партнерами.