Напруга навколо теми мігрантів у Польщі зростає: 1 червня 2025 року відбулися антимігрантські марші у десятках польських міст, водночас пройшли й контрманіфестації на підтримку мігрантів

Зростаючий суспільний конфлікт довкола імміграції в Польщі

1 червня 2025 року по всій Польщі відбулися масові акції протесту та контрпротесту, які вказують на дедалі глибше розділення польського суспільства в питанні міграції. У кількох десятках міст, зокрема у Варшаві, Кракові, Лодзі, Торуні, Гданську, Познані та Вроцлаві, відбулися антимігрантські марші під гаслом "Стоп міграції". Організатором виступив громадський рух "Nie dla islamizacji Europy" («Ні ісламізації Європи»), підтриманий низкою правих і націоналістичних організацій. Одночасно тисячі поляків, а також іноземців, зокрема українців, взяли участь в мирних контрманіфестаціях, підкреслюючи солідарність з біженцями та робітниками-мігрантами.

Контекст: законодавчі ініціативи та поглиблення тривог

Ескалації напруги передувало оголошення урядом Польщі про плани посилення імміграційної політики. У травні 2025 року Міністерство внутрішніх справ представило ініціативи щодо прискореної депортації нелегальних мігрантів та посилення прикордонного контролю, особливо на білоруському напрямку. Йдеться, зокрема, про розширення технічного кордону на південному сході країни та збільшення повноважень Прикордонної служби.

Правляча правоцентристська коаліція, що сформувалася після виборів 2023 року на чолі з прем& 39;єром Дональдом Туском, опинилася під тиском з боку як правоконсервативної опозиції, так і частини громадськості. Представники партій Konfederacja та Suwerenna Polska відкрито заявляють про "кризу безпеки через масову імміграцію" та закликають до повної зупинки прийому мігрантів з країн Азії та Африки.

Марші “Стоп міграції”: організатори, гасла та учасники

Організатори антимігрантських акцій — громадські ініціативи правого спрямування, серед яких «Straż Narodowa», «Obóz Narodowo-Radykalny» та «Młodzież Wszechpolska». Марші мали характер "оборонного патріотизму" і супроводжувалися антиімігрантськими закликами, зокрема щодо депортації мусульман, закриття кордонів та припинення "зради польських інтересів".

У Варшаві марш зібрав близько 3 тисячі осіб, у Кракові — понад 1,5 тисячі. На багатьох плакатах фігурували гасла: «Polska dla Polaków» («Польща для поляків»), «Stop islamowi» («Стоп ісламу») та «Nie chcemy gett» («Не хочемо гетто»). Демонстрації охороняли значні сили поліції. За даними поліції Варшави, не відбулося серйозних сутичок, хоча в Любліні поліція зафіксувала кілька дрібних інцидентів між учасниками протестів і контрпротестів.

Контрманіфестації: громадянський опір ксенофобії

Іншу сторону вуличного протистояння склали контрманіфестації, організовані коаліцією антиксенофобських та лівоцентристських організацій, серед яких «Nigdy Więcej», Amnesty International Polska, «Otwarte Ręce» та ЛГБТ-спільноти. Організатори наголосили, що Польща є країною, яка завдячує своєму розвитку також праці іноземців.

Як повідомляє інформаційний портал «Наш вибір», у Варшаві біля Колони Зигмунта відбулося зібрання на підтримку мігрантів, у якому взяли участь також українці, які працюють у Польщі. Акція проходила під гаслами: «Ми тут залишаємося», «Польща — наш дім», «Солідарність замість страху». Учасники розповідали свої історії інтеграції, роботи в системі охорони здоров’я, освіти, будівництва.

«Ми працюємо, сплачуємо податки, інтегруємося з польським суспільством. Те, що ми сьогодні чуємо від деяких політиків — це небезпечна риторика», — розповіла учасниця контракції Олена, медсестра з України, яка живе у Вроцлаві з 2017 року.

Реакція уряду та політичних середовищ

Офіційна реакція уряду Польщі на події 1 червня залишилася стриманою. Міністр внутрішніх справ Маріуш Камінський заявив, що право на протест гарантоване Конституцією, однак наголосив на відповідальності за мову публічного дискурсу.

«Ми мусимо уникати радикалізації публічних дебатів. Польща лишається безпечною країною, і не дозволимо розпалювання ненависті на вулицях», — сказав Камінський журналістам PAP.

У той же час депутатка Сейму від партії Razem Магдалена Бєлка у своєму зверненні закликала до прийняття закону про протидію мові ворожнечі у публічному просторі, зазначивши, що "антиімміграційні марші стають майданчиком для організацій, які не мають місця у демократичній Польщі".

Українці в Польщі: між підтримкою і побоюваннями

Українська громада в Польщі, за офіційними даними UDSC (Управління у справах іноземців Польщі), наразі є найчисленнішою — понад 1,3 мільйона осіб мають дозвіл на легальне перебування. Більшість — працівники у сфері послуг, будівництва, торгівлі, а також студенти.

Згідно з опитуванням фонду CBOS, проведеним у квітні 2025 року, 64% поляків позитивно оцінюють присутність українців у країні. Проте майже 40% побоюється, що "загальна маса мігрантів" може призвести до соціальних конфліктів у майбутньому.

Висновки: потреба у врівноваженому діалозі

Події, що сталися 1 червня 2025 року, демонструють зростання поляризації в польському суспільстві у питанні імміграції. На тлі економічного спаду, безпекових загроз на сході Європи та внутрішньої напруги, це питання ще більше активізує політиків обох таборів.

Ключем до збереження соціального миру та стабільності має стати чесна публічна дискусія, заснована на фактах та взаємній повазі. Для багатьох українців, які інтегрувалися в польське суспільство, ця ситуація стає іспитом на солідарність та розуміння.