У березні 2025 року польський уряд розглянув нову ініціативу щодо підвищення пенсійних внесків для бездітних громадян і батьків з однією дитиною. Згідно з пропозицією депутатів партії “Право і справедливість”, нова модель фінансування пенсійної системи має стимулювати народжуваність і компенсувати внески багатодітних родин. Ставки можуть зрости на 2–3% для окремих категорій платників, якщо закон буде ухвалено до кінця року.

Польща шукає нові шляхи підтримки пенсійної системи

Польща, як багато інших європейських країн, стикається зі стрімким старінням населення та демографічною кризою. За даними Центрального статистичного управління Польщі (GUS), у 2024 році коефіцієнт народжуваності знизився до 1,26 дитини на одну жінку — один із найнижчих показників у ЄС. У 2025 році ситуація залишається критичною: очікується, що кількість працюючих осіб на одного пенсіонера зменшиться з 3,5 до 2,3 вже до 2030 року.

У відповідь на ці тенденції, депутати партії “Право і справедливість” (PiS) запропонували реформу пенсійного забезпечення, яка передбачає підвищення пенсійних внесків для бездітних і малодітних громадян. Як пояснив в інтерв’ю для TVP Info депутат Артур Собонь, “пенсійна система не може бути нейтральною до демографічного внеску громадян”.

Суть нової ініціативи: більше дітей — менше внесків

Згідно з проектом пропозиції, державні пенсійні внески можуть бути підвищені на 2–3 відсоткові пункти для:

• осіб без дітей віком до 45 років;
• батьків з лише однією дитиною;
• осіб, що не взяли участі у вихованні дітей або офіційно не зареєстровані як опікуни.

Натомість багатодітні родини можуть розраховувати на зниження обов’язкового внеску або прямі податкові пільги. Пропозиція передбачає запровадження нового принципу “демографічної справедливості” у фінансуванні пенсійної системи.

Що говорить Міністерство родини та соціальної політики

Очільниця Міністерства родини та соціальної політики Агнешка Домбровська зазначила на брифінгу 12 березня 2025 року, що уряд розглядає цей крок як інструмент довгострокового впливу на народжуваність: “Якщо ми не змінимо тенденцію, пенсійна система опиниться у кризі вже через 10 років. Ті, хто вкладає у майбутнє — піднімаючи покоління платників податків — мають отримувати більше підтримки.”

Реакція суспільства та експертів

Громадське обговорення: справедливість чи дискримінація?

Запропонована реформа викликала бурхливу дискусію. Платформи громадських ініціатив, як-от Akcja Demokracja, почали збір підписів проти ініціативи, називаючи її “дискримінаційною” щодо тих, хто з різних причин не має дітей. Організація вже зібрала понад 180 тисяч підписів за перші 5 днів після оприлюднення пропозиції.

Натомість організація Ordo Iuris підтримала ідею, вказуючи, що вона “переорієнтовує соціальну політику у бік підтримки традиційних родинних цінностей та форматів”.

Фінансисти і демографи — обережний оптимізм

Докторка Єва Маліновська, економістка з Варшавської школи економіки (SGH), вважає ініціативу логічною з точки зору довгострокової стабільності: “Без зростання чисельності молодих платників податків пенсійна система буде неефективною. Але дискусія повинна бути обережною — ви не можете карати людей за відсутність дітей, якщо для цього є медичні, соціальні або економічні причини.”

Зі свого боку, демографка з Інституту статистики PAN докторка Кароліна Шиманьська підкреслює, що жодна країна ЄС поки не впроваджувала подібного підходу на рівні обов’язкових пенсійних внесків: “Це може бути тестовим кейсом для інших держав, але реалізація повинна мати дуже чіткі межі, щоб не викликати зворотного соціального ефекту.”

Які перспективи законопроєкту?

Уряд поки не включив цю пропозицію до офіційного порядку денного Сейму, однак консультації за участі міністерств тривають. Ймовірність першого читання на початку травня 2025 року оцінюється як висока, особливо з огляду на підтримку з боку партії більшості. Якщо закон буде ухвалено до кінця 2025-го, перші зміни у ставках можуть набути чинності вже з січня 2026 року.

Як це вплине на польських заробітчан?

Для мільйонів польських громадян, що працюють за кордоном — у тому числі в Німеччині, Великій Британії та скандинавських країнах — зміни торкнуться лише тих, хто продовжує платити внески до польської пенсійної системи добровільно. Як повідомили в ZUS (Заклад соціального страхування), на кінець 2024 року близько 160 тисяч зареєстрованих польських платників податків за кордоном сплачували пенсійні внески в Польщі.

Висновки: дебат, що формує майбутнє

Попри неоднозначну реакцію, запропонована реформа відкриває важливу дискусію про взаємозв’язок демографії, соціальної політики та пенсійної відповідальності. Польща стоїть перед вибором: або реформувати систему з врахуванням демографічного фактора, або ризикувати її збоєм у майбутньому. У разі реалізації ця модель може стати прикладом для інших країн регіону, які стикаються зі схожими викликами. Чи стане Польща піонером нового соціального контракту — покаже вже найближчий рік.