У 2025 році польська податкова служба активізувала перевірки банківських рахунків: з липня 2022-го до кінця 2024 року подано понад 4800 офіційних запитів на доступ до фінансових даних. Під пильний нагляд потрапляють великі перекази, часті транзакції та незвичайна банківська активність — навіть у випадках, коли особу не підозрюють у злочині.

Масові перевірки банківських рахунків: нова податкова реальність у Польщі

З початком 2025 року у Польщі спостерігається зростання активності Національної податкової адміністрації (Krajowa Administracja Skarbowa, KAS) щодо нагляду за фінансовою діяльністю резидентів і нерезидентів країни. Від липня 2022 року, коли набули чинності поправки до Податкового кодексу, податкові органи отримали розширені повноваження – зокрема, доступ до банківської інформації без потреби у кримінальних підозрах.

До кінця 2024 року, за офіційними даними, KAS спрямувала понад 4800 заяв на розкриття банківської таємниці. Більшість із запитів була пов’язана з підготовчими провадженнями у кримінальних або адміністративних справах, а також із внутрішнім аналізом податкових ризиків, що регламентується статтею 48 пункту 1 Закону «Про національну фінансову адміністрацію».

Що саме перевіряють податківці?

У межах розслідувань KAS має право доступу до таких елементів фінансової діяльності:

• баланси та рух коштів на всіх банківських рахунках;
• історія транзакцій з деталізацією по відправниках і отримувачах;
• кредитні та депозитні договори;
• наявність банківських скриньок та пов’язаних з ними активів.

Таким чином, навіть якщо особа не є об’єктом кримінального розслідування, її банківська активність може бути ретельно досліджена з метою запобігання податковим порушенням або фінансовому шахрайству.

Які операції визнаються підозрілими?

Банки зобов’язані автоматично передавати інформацію до KAS про транзакції, які мають ознаки аномальної активності. Серед них:

• одиночна транзакція на суму понад 15 000 євро (приблизно 64 000 злотих);
• серії платежів малими сумами у короткий проміжок часу;
• перекази з численних джерел на одну особу в схожій сумі;
• незвичне формулювання у призначенні платежу або вибір незвичайного способу переказу.

Такі дії можуть свідчити про спробу обійти систему виявлення схем «відмивання» коштів або ухилення від податків. Банк, виявивши таку активність, зобов’язаний повідомити про неї не лише до податкової адміністрації, а й до Центрального підрозділу фінансового аналізу (Generalny Inspektor Informacji Finansowej).

Важлива річ для українських громадян у Польщі

За оцінками польських економістів, українські трудові мігранти можуть потрапити під увагу податкових служб через систематичні перекази коштів за кордон — головно на рахунки родичів в Україні. При цьому, якщо обсяги транзакцій великі, а джерела доходу не задекларовані офіційно, такі операції можуть викликати додатковий моніторинг з боку KAS.

Євген Мельничук, незалежний польсько-український консультант з оподаткування, зазначає: «Дедалі більше клієнтів звертаються з питаннями щодо необхідності задекларувати додаткові надходження, отримані в Польщі. Податкова стала уважнішою до моряків, фрилансерів та працівників, що отримують оплату готівкою чи криптовалютою».

Законодавча база і роль банків

Обов’язки банків у цьому процесі закріплені в польському Законі про боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Якщо під час транзакції виявляється ознака ризику, то навіть ті, що не перевищують 15 000 євро, можуть підлягати аналізу за критеріями підозрілої активності.

Фінансові установи Польщі співпрацюють із системою STIR (System Teleinformatyczny Izby Rozliczeniowej), через яку податкові органи автоматично отримують інформацію про операції, що можуть мати стосунок до ухилення від податків, фіктивної економічної діяльності або зловживань у сфері VAT.

Експертні оцінки і критика

Деякі польські правозахисники та юристи висловлюють занепокоєння стосовно масштабності збору даних. Марек Василевський, адвокат із Варшави, коментує для видання Dziennik Gazeta Prawna: «Проблема не у контролі, а у співмірності цього контролю з правами громадян. Навіть люди без жодних іподозр можуть фактично бути під постійним спостереженням».

Критики вказують також на ризик надмірного втручання у приватне життя, особливо якщо запити податкових органів не обґрунтовані чіткою підозрою або кримінальним провадженням.

Що слід знати платникам податків?

Платникам податків у Польщі, включаючи іноземців, варто свідомо підходити до ведення фінансової діяльності:

• Офіційно декларувати всі види доходів, включно з неформально отриманими;
• Зберігати документацію про походження коштів, зокрема при великих переказах;
• Обережно здійснювати перекази за кордон — особливо часто або великими сумами;
• Консультуватися з податковими експертами у випадку сумнівів щодо зобов’язань.

Податкові перевірки у 2025 році — не сигнал тривоги, а демонстрація нового підходу до управління фінансами держави. Ті, хто діє відкрито та відповідально, не мають підстав для занепокоєння, тоді як ухилення від законів дедалі частіше виявляють автоматизовані системи моніторингу.

Фото: ілюстративне