У Польщі вандали розписали пам’ятник «Волинська різанина»: слідство триває

7 серпня 2025 року в селі Домостав (Підкарпатське воєводство, Польща) на пам’ятнику «Волинська різанина» з’явився напис кирилицею «Слава УПА» та зображення червоно-чорного прапора. Польська поліція розпочала розслідування з метою виявити осіб, причетних до інциденту. Представники влади закликають до якнайшвидшого встановлення винних у цій справі.

Обставини інциденту

За інформацією поліції округу Нісько, повідомлення про акт вандалізму надійшло вранці 7 серпня 2025 року. На постаменті пам’ятника біля сільського цвинтаря у Домоставі невідомі особи зробили графіті: напис кирилицею «Слава УПА» та зображення червоно-чорного прапора, що асоціюється з Організацією українських націоналістів (ОУН-Б) та Українською повстанською армією (УПА).

«Проводяться всі передбачені законом слідчі дії. Ми аналізуємо відео з камер спостереження, які розміщені поблизу, а також опитуємо свідків і проводимо трасологічну експертизу вилучених слідів», — повідомила речниця поліції в Ніську Катажина Працало. Наразі правоохоронці не розголошують обставини, які могли б вказувати на мотиви або національність ймовірних правопорушників.

Реакція з боку польської влади

Інцидент викликав оперативну реакцію управлінців та урядовців. Рафал Лешкевич, речник Канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького, у коментарі польському інформаційному агентству PAP зазначив:

«Це обурливий акт вандалізму в місці пам’яті. Йдеться не лише про фізичне пошкодження, а й про спробу впливати на історичну пам’ять поляків. Ми наполягаємо на якнайшвидшому розслідуванні, винні мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності».

🌟 Шукаєте роботу чи послуги в Польщі?

Розмістіть своє оголошення на Gorod.PL і отримайте доступ до тисяч потенційних клієнтів та роботодавців!

Розмістити оголошення

Місцевий орган самоврядування Домостава також висловив стурбованість. За словами керівника ґміни Ярослава Шиманського, питання збереження історичної пам’яті повинно залишатися поза межами політичної або етнічної ворожнечі:

«Наше селище не повинно ставати жертвою міжнаціонального конфлікту. Ми засуджуємо будь-які прояви вандалізму або провокаційної поведінки, незалежно від того, з чийого боку вона ініційована».

Пам’ятник як об’єкт історичної пам’яті

Пам’ятник жертвам Волинської трагедії був встановлений у Домоставі в 2013 році. Він вшановує пам’ять польських цивільних, які загинули під час польсько-українського конфлікту на Волині у 1943–1944 роках. Подібні пам’ятники встановлено в різних містах Польщі, зокрема у Варшаві, Любліні та Перемишлі. Вони неодноразово ставали об’єктами вандалізму, особливо в періоди напруги у польсько-українських стосунках.

За даними Інституту національної пам’яті Польщі (Instytut Pamięci Narodowej, IPN), лише за останні три роки було зафіксовано понад 10 інцидентів, пов’язаних із пошкодженням пам’ятників, встановлених на тематику польсько-українського протистояння. У більшості випадків винуватців не вдається встановити.

Політичний контекст та можливі мотиви

Аналітики вказують, що напруга навколо історичних питань між Польщею та Україною активізувалася з 2016 року, коли польський Сейм визнав події на Волині геноцидом польського населення. У відповідь Верховна Рада України наголосила на двосторонній трагедії і необхідності діалогу. Та попри політичні заяви про спільне вшанування жертв, у суспільствах обох країн досі існують емоційно заряджені позиції.

Українські експерти закликають до зваженості та стриманості у публічних оцінках. Дмитро Тужанський, директор Інституту Центральноєвропейської стратегії, коментував подібні випадки у 2024 році:

«Провокації навколо історичної пам’яті часто мають третього гравця. Непоодинокі випадки, коли акції радикального характеру ініціюються для дестабілізації польсько-українських відносин ззовні — зокрема російськими спецслужбами».

Подальші кроки правоохоронців

Поліція Підкарпатського воєводства повідомила, що справа кваліфікується за статтею 261 Кримінального кодексу Польщі — «Осквернення місця пам’яті». Злочин передбачає штраф або обмеження (до 2 років) волі. У разі встановлення мотивів етнічної ворожнечі можливе перекваліфікування до статті 257 — «Публічне ображання групи осіб з огляду на національну приналежність», що передбачає до 3 років позбавлення волі.

«Наші профіляри розглядають всі можливі версії — від спланованої провокації до підліткового хуліганства. Ми не виключаємо, що хтось міг прагнути політичного резонансу», — сказав комісар Міхал Козєль із регіонального управління поліції в Ряшеві.

Значення інциденту на тлі українсько-польських стосунків

Інцидент у Домоставі відбувається на тлі загострення українсько-польського політичного діалогу 2025 року, пов’язаного з питаннями логістики військової допомоги та економічного співробітництва. Попри це, обидві країни офіційно декларують підтримку стратегічного партнерства та готовність до пошуку порозуміння в складних історичних питаннях.

Представники українського посольства в Польщі поки не коментували ситуацію. Національний інститут пам’яті України у відповідь на запит журналістів пообіцяв вивчити ситуацію після отримання офіційної інформації від польської сторони.

Висновки

Інцидент із вандалізмом у Домоставі підкреслює важливість конструктивного і відповідального підходу до історичної пам’яті в українсько-польському контексті. Слідство триває, а громадськість та політики очікують об’єктивного розслідування і недопущення подібних випадків у майбутньому. Питання взаємоповаги в оцінці історії залишається ключовим фактором стабільності у регіоні Центральної Європи.