У Польщі виявлено рештки крокодила віком 17 мільйонів років

На території вугільної шахти Белхатув, що в Лодзькому воєводстві Польщі, вчені зробили надзвичайне відкриття — останки крокодила, вік яких оцінюється у приблизно 17 мільйонів років.

Унікальна знахідка просто посеред шахти

Знахідку здійснили під час польових досліджень на Щерцовському полі шахти Белхатув співробітники геологічного та біологічного факультетів Варшавського університету, Інституту палеобіології Польської академії наук, Музею Землі ПАН, а також Моравського музею Землі з Чехії.

Як повідомив доктор Марцін Ґурка з геологічного факультету Варшавського університету, фрагмент спочатку виглядав як акуратно обтесаний шматок кістки, однак після розпилу і аналізу з’ясувалося, що це остеодерма — кісткова пластина зі шкіри крокодила.

«Ми шукали рештки хребетних, і це був єдиний фрагмент, який тоді вдалося знайти. Спочатку він виглядав як звичайна кістка. Лише коли ми розпилили його і побачили іншу, характерну сторону, стало зрозуміло, що це остеодерма — кісткова пластина з крокодилової шкіри», — розповів Ґурка.

Що говорить знахідка про давню фауну Європи?

За словами вчених, рештки датуються міоценом — геологічною епохою, що тривала від приблизно 23 до 5,3 мільйона років тому. Це був один із останніх теплих і вологих періодів в історії Землі. Температура в міоцені могла бути на 3–4°C вищою за сучасну, а клімат сприяв активному росту рослинності, що згодом трансформувалася у поклади бурого вугілля, характерні для району шахти Белхатув.

У таких умовах розвивалися різноманітні види фауни, зокрема крокодили — рептилії, що надають перевагу субтропічним і тропічним кліматичним зонам. Протягом раннього та середнього міоцену Центральну Європу населяли два роди крокодилів: Gavialosuchus і Diplocynodon.

Хоча поки що остаточно не встановлено, яку саме тварину представляє знайдений фрагмент, попередній аналіз дозволяє припустити, що це Diplocynodon — вимерлий рід, близький родич сучасного алігатора.

Найпівнічніші рештки міоценового крокодила

Особливої уваги заслуговує факт, що це найпівнічніші рештки крокодила того періоду, знайдені на сьогодні. Раніше крокодилячі рештки цього типу з епохи міоцену виявлялися переважно значно південніше: давніші “крейдяні” крокодили відомі зі Швеції, а знахідки палеогенового періоду — з Данії та навіть канадської Арктики.

Таким чином, відкриття вказує на те, що ареал проживання стародавніх крокодилів у Європі був значно ширшим, ніж вважалося раніше, і охоплював також території сучасної Польщі.

Наукове значення відкриття

Це відкриття підтверджує надзвичайну наукову важливість району шахти Белхатув, де внаслідок видобутку бурого вугілля оголюються поклади, що містять сліди життя мільйони років тому. Крім решток крокодила, в цих місцях вже були знайдені останки різноманітних хребетних тварин, зокрема ссавців, рептилій та птахів.

Науковці продовжують дослідження в цьому регіоні, сподіваючись на інші важливі знахідки, які допоможуть краще зрозуміти біорізноманіття Центральної Європи у період міоцену.

Фото: Інститут Палеобіології Польської академії наук