НБУ прогнозує: до кінця 2026 року з України можуть виїхати ще майже 400 тисяч осіб

Національний банк України змінює курс прогнозів щодо міграції: замість очікуваного повернення 200 тисяч громадян, країна може втратити удвічі більше. За оновленими розрахунками, упродовж 2025–2026 років з України виїде майже 400 тисяч людей.

Погіршення міграційного балансу: оновлені дані від НБУ

У липневому інфляційному звіті за 2025 рік Національний банк України оприлюднив оновлений прогноз щодо міграційних процесів. Якщо ще у квітні 2025 року НБУ очікував, що до 2026 року додому повернеться близько 200 тисяч громадян, нині ситуація виглядає інакше — до кінця 2025 року з України може виїхати 200 тисяч осіб, і приблизно стільки ж — у 2026-му.

Таким чином, за два роки міграційний відтік може сягнути близько 400 тисяч осіб — це приблизно 1% від усього населення країни станом на початок 2025 року. Основними причинами лишаються тривалі безпекові ризики, економічна нестабільність та кращі життєві перспективи за кордоном.

Вплив на економіку: робоча сила змінює напрям

НБУ попереджає: відтік населення посилює дефіцит робочої сили — особливо у регіонах, що постраждали від бойових дій. За словами аналітиків регулятора, це ускладнює рівномірне відновлення економічної активності та тисне на ринок праці, спричиняючи швидше зростання зарплат, ніж продуктивність праці.

«Це підвищує інфляційні ризики і погіршує конкурентоспроможність українських підприємств у довгостроковій перспективі», — йдеться у звіті. Якщо безпекова ситуація погіршиться, ці тенденції можуть лише посилитися.

Європейські держави — новий дім для українських мігрантів

Європейські країни демонструють зацікавленість в утриманні українців, які вже беруть участь у їхніх економіках. Наприклад, у Польщі в 2024 році внесок українців у ВВП країни склав 2,7%, за даними урядового звіту польського Міністерства фінансів. У Чехії та Німеччині українці також стали критично важливими для ринку праці, особливо у сферах охорони здоров’я, будівництва та логістики.

«Українські трудові мігранти добре інтегруються, виявляють високу мотивацію до роботи та гнучкість, при цьому кошти їх оплати часто нижчі на 20–30% порівняно з місцевими працівниками», — зазначає Ярослав Домбровський, дослідник Варшавської школи економіки. Водночас саме цей відтік посилює демографічний дисбаланс в Україні та змушує бізнес шукати кадри в інших країнах або автоматизувати процеси.

Освітня міграція: молодь будує майбутнє за кордоном

Суттєве зростання кількості українських студентів у європейських університетах останніми роками стало ще однією тенденцією, що ускладнює повернення молодого покоління додому. За даними аналітичного центру CEDOS, станом на початок 2025 року за кордоном навчаються понад 120 тисяч українських студентів — це у п’ять разів більше, ніж у 2010 році.

«Навчання в ЄС відкриває не лише можливості для кращої освіти, але й фактично є перепусткою на стабільний ринок праці. Після п’яти-шести років у Західній Європі мотивація повертатися до України різко знижується», — пояснює Олена Литвинова, експертка з міграційних процесів Центру економічної стратегії.

Довгострокові наслідки: загроза для ВВП і ринку праці

За оцінками аналітиків НБУ, в умовах низького рівня повернення мігрантів економіка України може щорічно втрачати до 7,8% потенційного ВВП. Це означає затримки у відновленні, скорочення виробництва та послаблення експортного потенціалу країни. Водночас зменшення населення робочого віку поглиблює потребу у кваліфікованих кадрах, особливо у будівництві, агросекторі та охороні здоров’я.

Поточний рівень безробіття у країні, за даними Держстату, склав 17,4% у другому кварталі 2025 року. Але цей індикатор не враховує загальний дефіцит кваліфікованої робочої сили, оскільки у найбільш динамічних регіонах попит перевищує пропозицію.

Шляхи реагування: які рішення необхідні вже зараз

Фахівці закликають державу, бізнес та громадянське суспільство до системної відповіді на виклики трудової міграції. Серед ключових напрямків — створення умов для повернення українців з-за кордону: нове житло, доступна медицини, робочі місця з конкурентною оплатою, а головне — гарантії безпеки.

«Міграція з України — не лише результат війни, а й наслідок тривалого браку розвитку середнього класу, якісної освіти на місцях та інвестицій у регіони», — додає Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). За його словами, конкурувати з ЄС у довгостроковому плані можливо лише за умови надання громадянам перспектив для самореалізації вдома.

Низка ініціатив вже запроваджується, зокрема у рамках державної програми «Повернись і залишайся», яку координує Міністерство економіки. Програма пропонує мікрогранти на створення малого бізнесу для тих, хто повернувся, та створення мережі центрів адаптації ветеранів і внутрішньо переміщених осіб.

Висновки: шукати баланс у глобальній мобільності

Міграція залишається критичним фактором для демографічного та економічного майбутнього України. Якщо поточні тенденції збережуться, до 2026 року країна ризикує втратити ще близько 400 тисяч громадян. Виклики вимагають довгострокових рішень і стратегічного підходу, який об’єднає демографічну політику, економічне стимулювання та підвищення безпеки громади.