Резка реакція України на рішення польського Сейму: причини напруження

Нещодавня ухвала польського Сейму спричинила гостру реакцію української сторони. У Києві її розцінили як спробу політичного ревізіонізму, що може суттєво вплинути на відносини між двома державами, які останні роки демонстрували близьке партнерство в умовах війни проти російської агресії.

Що сталося: суть рішення польського парламенту

12 червня польський Сейм ухвалив резолюцію, яка засуджує дії ОУН-УПА (Організації українських націоналістів та Української повстанської армії), звинувачуючи їх у «геноциді» польського населення на Волині та в інших регіонах під час Другої світової війни. Цей крок парламенту Польщі де-факто відновлює дискусії навколо Волинської трагедії, трактується Києвом як недружній і часово некоректний – у момент, коли Україна особливо залежна від польської підтримки на європейському фронті.

Українська відповідь: дипломатичний протест і заклик до збалансованості

МЗС України виступило із заявою, у якій йдеться про «розчарування і занепокоєння» резолюцією польського Сейму. У ній наголошується, що такі односторонні документи підривають взаємну довіру між народами, які спільно протистоять експансіонізму Кремля. Речник МЗС Олег Ніколенко підкреслив, що «біля таких суперечливих історичних питань має бути більше діалогу і менше політизації».

Думка експертів

Українські та польські політологи однаково зазначають: подібні рішення мають більше внутрішньополітичний контекст, ніж зовнішньополітичний. «Це частина передвиборчих процесів у Польщі, де деякі партії намагаються привабити електорат історичною риторикою», – вважає політолог Володимир Фесенко.

З боку Польщі пролунали також голоси, що закликають до обережності. Наприклад, депутатка Європейського парламенту Роза Тун закликала варшавську владу не втрачати стратегічного бачення і не дати історії посварити добрих сусідів у вирішальний геополітичний момент.

Історичний контекст: стара рана у новому ключі

Волинська трагедія 1943 року стала складною сторінкою в історії відносин України й Польщі. За польськими оцінками, внаслідок дій УПА загинуло понад 100 тисяч поляків. Українська ж сторона вказує на симетричні жертви серед українців у відповідь на дії польської Армії Крайової. Протягом останніх десятиліть обидві держави намагалися сформувати спільне бачення тих подій, але спроби примирення періодично наштовхуються на політичні бар’єри.

Куди веде ця криза

Попри загострення, як українські, так і польські лідери закликають до збереження стратегічного партнерства. Україна зацікавлена в продовженні військової, гуманітарної та економічної допомоги з боку Польщі. У Варшаві розуміють, що стабільність в Україні — ключ до безпеки регіону.

Можливі сценарії розвитку

Ймовірними подальшими кроками можуть бути консультації на рівні зовнішньополітичних відомств, ініціювання спільної історичної комісії або навіть символічний візит лідерів на місця пам’яті. За словами міжнародного аналітика Віталія Мартиненка, «пайовий підхід, як у франко-німецькому примиренні, може стати моделлю для українсько-польських відносин».

Висновок

Реакція України на резолюцію польського Сейму засвідчує глибину історичної пам’яті та політичну чутливість обох народів. Водночас ця ситуація підкреслює необхідність конструктивного діалогу, який не дозволить спільному ворогові скористатися історичними суперечками. Майбутнє українсько-польських відносин потребує не лише обережності, але й великого політичного бачення.