Українська Всесвітня Асамблея: нова сила діаспори чи суперечливий проєкт

Українська Всесвітня Асамблея (УВА), створена в листопаді 2023 року, стрімко набуває ваги як платформа для об’єднання української діаспори. Заявлені цілі організації – захист прав та інтересів українців за кордоном, зміцнення зв’язків із Батьківщиною й просування ідей поствоєнної розбудови України. Однак навколо діяльності УВА виникає чимало запитань: чи дійсно вона є незалежною силою, чи, можливо, слугує політичним інструментом у вигнанні?

Засновники та цілі: хто стоїть за ініціативою

УВА була створена колишніми народними депутатами 8 скликання Верховної Ради – Валерієм Карпунцовим, Ігорем Мосійчуком, Андрієм Помазановим та Денисом Дзензерським. Вони емігрували до країн Європи, вказуючи на загрозу політичного переслідування після публічної критики чинної української влади.

На думку засновників, Асамблея має стати “профспілкою українців в Європі”, яка з одного боку захищає права тимчасово переміщених громадян, а з іншого — створює майданчик для їхнього включення в майбутнє України. Ключові напрямки діяльності заявлені як культурна дипломатія, економічне партнерство, інформаційна політика та правозахист.

Зустріч лідерів УВА: порядок денний та ініціативи

29 березня 2024 року у Європі відбулася чергова зустріч УВА, на якій обговорювались як політичні реформи для України, так і конкретні механізми розширення виборчих прав для українців за межами країни й військовослужбовців.

Гасло єдності та мораторій на спірні теми

Ігор Мосійчук у своєму виступі наголосив: “Майбутнє України базується на реальній єдності”. Він запропонував ввести 25-річний мораторій на найбільш роз’єднувальні питання – мову, віру, історичну пам’ять. Крім того, озвучив підтримку ідеї подвійного громадянства для громадян (з обмеженням для посадовців), що дозволить зберегти правовий зв’язок з мільйонами українців, що мешкають за кордоном.

Конституційна реформа: ліквідація інституту президента

Карпунцов виступив із низкою юридичних пропозицій щодо конституційних змін. Він висловив ідею перетворення України на реальну парламентську республіку: ліквідація посади президента, створення двопалатного парламенту з Народними зборами як контролюючим органом. За його словами, нова модель може забезпечити більшу прозорість і відповідальність уряду перед громадянами.

Проблема участі в голосуванні діаспори та військових

Андрій Помазанов звернув увагу на ризик виключення з виборчого процесу до 10 мільйонів громадян – тих, хто перебуває за кордоном або на фронті. УВА пропонує запровадити електронне голосування для військових через цифровий підпис і спеціальні канали зв’язку, а також спростити доступ до виборів для діаспори – дозволити голосування за внутрішнім або закордонним паспортом, військовим квитком, а також збільшити кількість виборчих дільниць за кордоном.

Суперечки довкола УВА: політика, фінансування і довіра

Заперечення політичних амбіцій

Саме засновники неодноразово заявляють: УВА не є політичною партією і не має на меті просувати кандидатів чи брати участь у виборах. Пріоритетна аудиторія діяльності – виключно українці за межами країни, які шукають представлення своїх інтересів на європейському рівні. Проте в інформаційному просторі неодноразово з’являлись закиди про можливий політичний підтекст ініціативи.

Фінансування та підозри в проросійських зв’язках

Окрему критику викликали чутки про можливе фінансування організації проросійським бізнесменом та колишнім депутатом Вадимом Новинським, якому у січні 2024 року висунули підозру у державній зраді. Крім того, до діяльності нібито залучений скандально відомий політтехнолог Кость Бондаренко, який у минулому працював з промосковськими політиками.

Однак в самій Асамблеї цю інформацію заперечують. Мосійчук зазначив, що спілкується з Новинським виключно з питань церковної політики, а до фінансування організації жодного стосунку той не має. Фінансову підтримку проєктові нібито забезпечує Денис Дзензерський – один із співзасновників УВА. «Жодних олігархів тут немає», – підкреслив Мосійчук у коментарі виданню InPoland.net.pl.

Що далі: роль УВА в поствоєнній Україні

Попри суперечливу репутацію, УВА цілком може стати інструментом налагодження стійких зв’язків між новою хвилею української міграції в Європі та самою Україною. Її ініціативи з виборчої реформи, захисту прав громадян за кордоном, а також пропозиції глибших змін у політичній системі отримують підтримку в частини суспільства — особливо серед тих, хто вимушено покинув країну.

Наразі ж ключовим викликом для Асамблеї є підтвердження власної аполітичності та збереження репутації незалежної громадської сили. В умовах війни і постійної присутності дезінформаційних кампаній прозорість, фінансова чистота та відкритість діяльності стають вирішальними факторами для довіри як діаспори, так і державних структур.

Автор: Марина Шашкова

Фото: ілюстраційне