Українки оселилися на автобусній зупинці у Варшаві: відмовляються від допомоги

На перехресті вулиць Груєцької та Рацлавицької у Варшаві вже понад місяць проживають дві громадянки України. Вони оселилися на непрацюючій автобусній зупинці у квітні 2025 року і з того часу відмовляються від будь-яких запропонованих форм допомоги. Ситуація викликає хвилювання як серед місцевих мешканців, так і в органах влади.

Причини перебування та відмова від допомоги

Попри численні спроби державних і неурядових організацій, а також дипломатичних установ України та Польщі запропонувати допомогу жінкам, обидві категорично відмовляються. Центр соціального забезпечення Варшави, Міжнародна організація з міграції (МОМ), а також Посольство України в Польщі неодноразово надавали різноманітні варіанти підтримки, включно з тимчасовим житлом, медичною допомогою чи поверненням в Україну. Утім жінки не виявляють бажання скористатися жодною можливістю.

За словами речниці поліції району Варшава-Охота Малгожати Ґембчинської, жінки перебувають в Польщі легально, не порушують жодного закону і не створюють загрози для оточення. Таким чином, примусово втрутитися у ситуацію правоохоронні органи не можуть.

Позиція міської влади та служб безпеки

За словами Єжи Ябрашка, прес-секретаря Міської варти Варшави, жінки ведуть себе стримано, не порушують громадського порядку і не провокують конфліктів. Їхнє тимчасове помешкання розташоване на закритій зупинці, яка більше не використовується для пасажирських перевезень. Як зазначає Ябрашко, «теоретично це нікому не заважає».

Все ж ситуація викликає неспокій серед мешканців сусідніх кварталів. Люди співчувають жінкам, приносять їжу, надають речі першої потреби, проте зростає занепокоєння через тривале проживання людей без даху просто неба у громадському просторі.

Роль транспортних структур

Інфраструктура автобусної зупинки, де нині тимчасово мешкають жінки, належить Управлінню громадського транспорту Варшави (ZTM). Представник ZTM Томаш Кунерт зазначив, що у таких випадках організація співпрацює з неурядовими партнерами та міськими службами для надання необхідної допомоги. У ситуації з українками ці дії вже були здійснені, проте безрезультатно.

Діяльність дипломатичних структур

Інформація про ситуацію була оперативно передана українському посольству у Варшаві. Дипломати висловили готовність надати підтримку, зокрема у питанні повернення жінок в Україну. Однак згідно із законодавством, для цього потрібна письмова згода самих громадянок, яку вони категорично відмовляються надати.

Моніторинг і подальші дії

На сьогодні ситуація лишається незмінною. Жінки продовжують жити на платформі закинутої зупинки. Представники міських служб здійснюють періодичний моніторинг стану громадянок та періодично поновлюють пропозиції допомогти. Утім, за відсутності ознак порушення закону, примусове виселення органи не мають підстав провести.

Питання прав людини та соціальної відповідальності

Цей випадок порушує складні питання гуманітарної допомоги, права на самовираження та гідність людини. З одного боку, жінки не шкодять оточенню і мають право відмовитися від допомоги. З іншого — їхнє тривале перебування на вулиці взимку чи в умовах поганої погоди становить небезпеку для здоров’я.

Суспільна увага до ситуації з кожним тижнем зростає. Можливі подальші кроки міської влади можуть включати нові канали комунікації, цивільний діалог, а також залучення психологів чи соціальних працівників для з’ясування справжніх мотивів поведінки жінок та визначення шляхів вирішення ситуації.

Висновки

Життя українських жінок на закритій автобусній зупинці у Варшаві демонструє складну взаємодію прав людини, суспільної відповідальності та роботи державних та міських структур у кризових ситуаціях. Хоча жінки мають право на особистий вибір, питання їхньої безпеки та добробуту не втрачає актуальності. Служби міста продовжуватимуть слідкувати за ситуацією, зберігаючи готовність надати допомогу, коли жінки самі виявлять таке бажання.