У Польщі стрімко зростає кількість заяв на міжнародний захист від українців і білорусів: влада вважає це зловживанням і вносить зміни до закону

У першій половині 2025 року у Польщі зафіксовано 8500 заяв про надання притулку, більшість з яких подали українці та білоруси – переважно молоді чоловіки, які намагаються уникнути мобілізації. Уряд розглядає це як зловживання процедурою та пропонує відповідні зміни до чинного спецзакону.

Різке зростання кількості заяв

За даними Управління у справах іноземців Польщі, за перші шість місяців 2025 року в країні було подано понад 8500 заяв на надання міжнародного захисту. Понад три чверті заяв (77%) подали громадяни України (5000 заяв) і Білорусі (1600 заяв). Значну частину заявників складають молоді чоловіки, які прагнуть уникнути військового призову у своїх країнах.

Речник Управління Якуб Дудзяк повідомив, що більшість поданих звернень не відповідають правовим критеріям для отримання статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту. «Страх перед мобілізацією не є підставою для надання притулку за Женевською конвенцією», — наголосив Дудзяк, додавши, що у багатьох випадках заяви подаються як forma легалізації перебування на території Польщі, про що іноземцям іноді радять посередники.

Фінансове навантаження на систему

Особи, які подали заяву на міжнародний захист, мають право на безкоштовне житло, медичну допомогу та соціальні виплати. Водночас до моменту розгляду справи вони не можуть працювати. Це створює додаткове навантаження на польську державу. За перше півріччя 2025 року розглянуто понад 5300 справ, з яких 2800 завершилися схвальними рішеннями: громадяни України отримали 1500 позитивних рішень, а громадяни Білорусі — 1000.

У звіті Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі йдеться, що система соціальної підтримки іноземців, які шукають захисту, потребує переосмислення через численні випадки очевидного зловживання процедурою. «Уряд зобов’язаний забезпечити ефективне функціонування системи міжнародного захисту, залишаючи її доступною насамперед для тих, хто дійсно перебуває в небезпеці», — йдеться в офіційному повідомленні міністерства.

Проєкт змін до законодавства

У відповідь на ситуацію уряд подав до Сейму проєкт змін до чинного спецзакону про допомогу громадянам України та інших правових актів. Однією з ключових змін є скасування штрафів за несвоєчасний розгляд заяв, що дозволить уникати компенсаційних виплат іноземцям через затримки в прийнятті рішень.

Згідно з обґрунтуванням до законопроєкту, незважаючи на чинний у Польщі тимчасовий захист для українців, кількість осіб, які звертаються за статусом біженця, продовжує зростати. Міністерство вважає, що це може спотворювати процедуру і “маскувати” справжні наміри перебування в країні. Зокрема, влада наголошує, що тимчасовий захист уже надає ширші соціальні гарантії українцям, тому спроби отримати статус біженця — це часто прагнення додаткових переваг.

Фактор привабливості: статус біженця як стратегія легалізації

На відміну від тимчасового захисту, статус біженця відкриває доступ до повноцінного ринку праці ЄС, а також надає можливість отримання польського громадянства через два роки. Це робить його більш привабливим інструментом для довгострокової легалізації. За словами експертів з права ЄС, польський дозвіл на тимчасове перебування та захист не надає права на законне проживання в інших країнах Шенгенської зони. Це створює правову колізію на зовнішніх кордонах ЄС, зокрема у Німеччині, куди часто намагаються переїхати українці після легалізації у Польщі.

Польські прикордонники повідомляють, що у 2025 році зафіксовано рекордну кількість спроб в’їзду до Німеччини саме з польськими дозволами. У відповідь німецькі прикордонні служби посилили перевірки українських громадян, які прибувають з Польщі, оскільки статус тимчасового захисту не гарантує законного проживання поза межами держави, яка його видала.

Ситуація в Україні як фактор відмов

Аналіз ситуації в Україні, проведений польською владою, свідчить про те, що багато регіонів країни функціонують відносно стабільно: працюють державні установи, функціонує громадський транспорт, доступні базові медичні та освітні послуги. Це ускладнює обґрунтування прохання про притулок через загрозу життю. «Ми регулярно оновлюємо дані щодо безпекової ситуації в Україні. Якщо люди приїжджають з регіонів, де немає активних бойових дій, а державні служби функціонують, це свідчить про відсутність підстав для визнання особи біженцем», — наголосив речник Управління у справах іноземців Польщі Якуб Дудзяк.

Попередження про наслідки зловживань

В Управлінні у справах іноземців попереджають, що зловживання процедурою притулку може мати юридичні наслідки. У разі виявлення навмисного подання неправдивої інформації або використання системи з метою лише легального перебування, заявникам може бути відмовлено у продовженні дозволу на проживання, а в деяких випадках — скасовано вже наданий статус та видано припис залишити територію Польщі.

У відомстві також планують поглибити співпрацю з Прикордонною службою та Міністерством юстиції з метою виявлення мереж посередників, які пропонують іноземцям комерційні послуги з оформлення притулку без фактичної потреби в захисті.

Висновки

Масове подання заяв на міжнародний захист від громадян України та Білорусі у Польщі в 2025 році викликає стурбованість уряду та полягає в прагненні протидіяти маніпуляціям зі статусом біженця. Запропоновані законодавчі зміни мають на меті зміцнити цілісність процедури та гарантувати, що міжнародний захист надається лише тим, хто дійсно його потребує.