Більшість українців не планують залишатися в Польщі надовго: сигнал тривоги для ринку праці

Лише 13,2% українських працівників у Польщі розглядають країну як свою довготривалу домівку, попри те що 80% мають стабільне місце праці. Нове опитування агентства Gremi Personal, оприлюднене у квітні 2025 року, засвідчує про зростаючу тенденцію тимчасової міграції та слабку інтеграцію, що ставить під загрозу кадрову стабільність ключових секторів польської економіки.

Українці працюють, але не інтегруються

Опитування агентства Gremi Personal, проведене серед 1 560 громадян України, які наразі перебувають у Польщі на заробітках, виявило, що лише невелика частина планує залишитися на тривалий термін. Тільки 13,2% респондентів вважають Польщу потенційною постійною домівкою. Водночас 45,3% не визначилися з довгостроковими планами, зазначаючи, що їхнє рішення залежатиме від соціально-економічного клімату та міжкультурної атмосфери в країні.

«Попри легальний статус і працевлаштування, для багатьох українців Польща залишається не більше ніж місцем тимчасового заробітку. Відсутність глибшої соціальної інтеграції стримує їхнє бажання оселитися тут надовго», — зазначив аналітик міграційної політики Павел Ковальський у коментарі для «Rzeczpospolita» у травні 2025 року.

Інтеграція залишається слабкою ланкою

Опитування показало гостру проблему з інтеграцією українців у польське суспільство: лише 11% респондентів почуваються повністю прийнятими, а ще 34% – частково інтегрованими. Більше ніж 49% зазначили, що не мають жодних особистих контактів з поляками поза робочими взаєминами.

Особливо тривожним є факт, що 69% українських працівників стикалися з упередженим ставленням або неповагою. Це свідчить про нестачу міжкультурного діалогу на рівні громади. За словами менеджера Gremi Personal Даміана Гузмана, українцям потрібна не лише робота, а й соціальна взаємність: «Ми чуємо від працівників, що їм важливо відчувати себе справжніми членами суспільства – як сусіди, батьки, споживачі. Відсутність цього почуття формує дистанцію й орієнтацію винятково на заробіток.»

Економічні ризики: що може втратити Польща

Українці становлять найбільшу групу іноземної робочої сили в Польщі. За даними Управління з питань іноземців Польщі (UdSC), станом на квітень 2025 року понад 1,1 мільйона українців мають дійсні дозволи на проживання та працю. Найбільша кількість зосереджена в секторах будівництва, промисловості, обробки, транспорту та логістики.

У разі масового відтоку робітників Польща може зіткнутися з дефіцитом робочої сили, особливо на некваліфікованих та напівкваліфікованих посадах. Аналітики ринку праці вже зараз вказують на брак персоналу в інфраструктурних проєктах, логістиці та сфері обслуговування. «Якщо польська держава не змінить підходу до інтеграції українців, нас чекає структурний кадровий шок. Нестача працівників сповільнить модернізаційні плани, особливо в контексті використання коштів з фонду ЄС відбудови», — прокоментував економіст з Варшавського економічного університету Якуб Пєхота для «Gazeta Wyborcza» в квітні 2025 року.

Що потрібно змінити: пропозиції експертів

Фахівці наголошують, що Польща має переглянути не лише трудову, а й культурну політику щодо мігрантів. Насамперед, йдеться про освіту, мову та міжкультурні проєкти на місцевому рівні.

«Без інвестицій у громадську інтеграцію ми втратимо довіру до польського суспільства серед іноземців, які зараз критично необхідні для економіки», — підкреслила Анна Домбровська, координаторка програми інтеграції мігрантів при Фонді Стефана Баторія.

Окрім цього, уряд Польщі у березні 2025 року анонсував створення стратегії довгострокової імміграційної політики, яка передбачає адаптаційні програми, мовні курси та підтримку при вступі до системи охорони здоров’я та освіти. Проте, за словами правозахисників, без реформування настроїв у суспільстві ці ініціативи залишаться декларативними.

Підсумок: питання майбутнього

Польща наразі стоїть на роздоріжжі: або вона розвинеться у мультикультурне, конкурентне та відкрите суспільство, або втратить ключовий людський ресурс. Станом на 2025 рік Україна залишається головним джерелом трудових мігрантів для Польщі. Та якщо не буде здійснено реальних кроків до розбудови системи соціальної взаємності, ця тенденція тимчасовості лише поглиблюватиметься.

У цьому контексті результатів опитування Gremi Personal недостатньо ігнорувати як статистику — вони мають стати дзеркалом польської політики у сфері праці, міграції та інтеграції. Бо економіка, що базується на тимчасовому заробітчанстві, у довгостроковій перспективі не зможе гарантувати стабільності — ані країні, ані її партнерам, ані самим працівникам.