У 2025 році польські роботодавці активно закликають Сейм якнайшвидше ухвалити закон, що унормує працевлаштування українців. За даними Об’єднання підприємців та роботодавців (ZPP), понад 200 тисяч вакансій у Польщі залишаються незаповненими через нестачу трудових рук. Новий закон має створити прозорі правила для інтеграції біженців і підтримати польську економіку.

Закон, на який чекає бізнес

У січні 2025 року Об’єднання підприємців та роботодавців Польщі (ZPP) звернулось до уряду із закликом пришвидшити роботу над новим законом, який регламентує перебування та працевлаштування українців, що прибули до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Після первинної хвилі допомоги польського суспільства, питання юридичного статусу мільйонів українських біженців стало критично важливим як для самих українців, так і для бізнесу. Дозволи на тимчасове перебування, що були видані відповідно до Спеціального закону, втратять чинність у середині 2025 року. Натомість нове, постійніше законодавче рішення наразі перебуває на етапі розгляду в парламентському комітеті.

ZPP та інші ділові асоціації зазначають, що зволікання із законодавчими змінами загрожує як економіці, так і стабільності імміграційної політики країни.

Біженці як відповідь на демографічну кризу

Польща, як і більшість країн Європи, стикається з демографічною проблемою. За даними Головного статистичного управління Польщі (GUS), приріст населення у 2024 році залишався негативним, а частка осіб працездатного віку зменшується з кожним роком. У 2025 році офіційно повідомлено, що близько 1,3 мільйона українців мають тимчасовий статус перебування в Польщі, і 60% з них працюють або активно шукають роботу.

Бізнес, особливо в галузях виробництва, логістики, торгівлі та будівництва, гостро потребує робочої сили. Польська конфедерація Lewiatan наголошує, що відсутність узгоджених правил працевлаштування українців вже утворила правовий вакуум та дестабілізує ринок праці.

«Без українських працівників ми не зможемо розвиватися»

Пан Томаш Храпек, власник транспортної компанії в Катовіце, розповів, що понад 40% водіїв у його фірмі — українці. «Вони відповідальні, працелюбні й уже інтегровані в колектив. Але правових гарантій щодо їхнього перебування стає дедалі менше. Ми щомісяця ризикуємо втратити працівника, який не зміг оновити дозвіл», — каже Храпек.

Що пропонує новий закон?

Проєкт нового закону, представлений Міністерством внутрішніх справ Польщі у грудні 2024 року, передбачає перехід від тимчасового захисту до умовних довгострокових дозволів на проживання, адаптованих до потреб польського ринку праці. Зокрема, пропонується автоматизоване подовження дозволів для українців, які мають стабільну роботу або навчаються.

Також передбачено створення реєстру кваліфікацій та спрощення процедури нострифікації дипломів. Це дозволить українським фахівцям — лікарям, інженерам, вчителям — швидше підтверджувати свої професійні здібності.

Критики законопроєкту: занадто пізно і надто обмежено

Попри загальну підтримку з боку бізнес-спільноти, деякі правозахисні та громадські організації вважають, що закон не вирішує всіх проблем. Фундація «Наш Вибір», яка опікується правами українців у Польщі, вказує на недосконалість у сфері доступу до медичних послуг та освіти. Також існують побоювання, що нові реєстраційні процедури можуть у складній бюрократичній формі ускладнити легалізацію перебування.

Юстина Сельська, польський адвокат з питань міграції, зазначає: «Якщо Польща хоче інтегрувати українців не як тимчасову силу, а як частину суспільства і економіки, закон має йти далі — включати захист родин, мовну інтеграцію та доступ до житла».

Між економікою, політикою та гуманітарними викликами

2025 рік — час, коли Польща стоїть на роздоріжжі: вирішується, буде вона державою, що запровадить сучасну імміграційну політику, або країною, що втратить стратегічні можливості. Експерти наголошують, що українці вже довели свою цінність для польського суспільства. Згідно з даними Національного банку Польщі, тільки у 2024 році українці сплатили понад 5 мільярдів злотих у вигляді податків та соціальних внесків.

Інші приклади в Європі

У 2025 році Німеччина ухвалила реформу трудової міграції, надаючи преференції саме громадянам України — за спрощеною схемою. Подібними шляхами йдуть Чехія та Словаччина. Польща, як один із основних напрямків для українських біженців, ризикує відставати, якщо не ухвалить своєчасних рішень.

Висновок: шанс, який не можна втратити

В умовах старіння польського населення, економічного зростання та триваючої війни в Україні, інтеграція українців у польське суспільство — це не лише гуманітарний жест, а стратегічне інвестування у майбутнє. Закон, про який йдеться, має стати відповіддю на потреби як ринку праці, так і самих біженців.

Якщо польський уряд зможе швидко і ефективно ухвалити комплексне законодавство, це зміцнить економіку, поліпшить імідж країни на міжнародній арені та дозволить мільйонам українців жити і працювати в безпеці. Очікування більше не допустимі — настав час дій.