ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2027 року: виклики в Польщі та плани на повернення

У п’ятницю, 13 червня, Європейський Союз ухвалив рішення про продовження тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення надало можливість мільйонам українців, які опинилися за межами країни через повномасштабну війну, залишатися на території країн-членів ЄС легально з доступом до соціальних послуг, ринку праці, освіти та медицини.

Однак, паралельно з продовженням тимчасового захисту, у Європі, зокрема в Польщі, зростають настрої, які можуть ускладнити перебування українців. Водночас ЄС уже працює над механізмом повернення громадян України додому після завершення війни.

ЄС планує повернення українців додому

За словами Магнуса Бруннера, єврокомісара з питань внутрішніх справ та міграції, країни ЄС продовжують не лише надавати притулок, а й думають про довгострокову перспективу.

— Ми продовжуємо сьогодні тимчасовий захист громадянам України, але ми також обговорюємо шляхи, дорожню карту, тому що українцям, звичайно, вкрай потрібне повернення їхніх людей для відновлення країни, — заявив Бруннер після консультацій із віцепрем’єр-міністром України Олександром Чернишовим.

Такі заяви засвідчують, що у Брюсселі поступово фокусуються не лише на захисті біженців, а й на формуванні плану їх повернення після завершення воєнних дій. Це викликає питання, як буде організований процес повернення, і чи буде він добровільним. Наразі конкретних механізмів не оприлюднено.

Польща посилює контроль на західному кордоні

Паралельно з цим польський прем& 39;єр-міністр Дональд Туск оголосив про можливість запровадження контролю на кордоні з Німеччиною вже влітку 2024 року. Йдеться про випадки, коли німецькі прикордонні служби, за словами Туска, намагаються повертати мігрантів до Польщі.

— Польща буде дуже ретельно перевіряти кожну спробу німецьких служб відправки мігрантів до Польщі, — наголосив глава уряду.

Також прем’єр заявив, що Польща вже активно депортує іноземців і зареєструвала значне зменшення кількості заяв на притулок — у 30 разів після запровадження нових обмежень. Крім того, країна веде інформаційну кампанію в низці країн Азії та Африки (зокрема в Афганістані, Ефіопії, Сомалі, Іраку та Пакистані), щоб зменшити міграційний потік.

Зневаги та дискримінація: як українці почуваються в Польщі

Останнє опитування аналітичного центру Gremi Personal засвідчило тривожні тенденції в ставленні польського суспільства до українців. За результатами дослідження, 69% українських респондентів повідомили, що зазнавали приниження або зневажливого ставлення в Польщі.

Майже половина опитаних — 49,7% — зазначили, що ніколи або майже ніколи не мають контактів із поляками поза роботою. Ця статистика вказує на глибину соціальної ізоляції трудових мігрантів та біженців з України.

Більшість українців не планують залишатися в Польщі назавжди:

• Лише 13,2% українців мріють залишитися в Польщі назавжди
• 17,9% опитаних планують повернутися в Україну, щойно стане безпечно
• 45,3% наразі не визначилися з планами на проживання
• Ще 10,4% відповіли, що перебувають у Польщі лише тимчасово

Ці результати демонструють, що попри законодавчу підтримку та права, реалії інтеграції українців у польське суспільство залишаються складними. Серед основних причин небажання залишатися — неприязнь, дискримінація, брак соціальних контактів, а також відсутність чіткої державної політики інтеграції у довгостроковій перспективі.

Висновки

Попри політичні рішення ЄС щодо продовження тимчасового захисту для українців до 2027 року, виклики для вимушених переселенців залишаються серйозними. Несприйняття в окремих країнах, зокрема в Польщі, зростаюча міграційна напруга на міждержавному рівні, а також перспектива проведення політики повернення додому — фактори, які визначатимуть майбутнє мільйонів українських громадян.

Такі виклики вимагають відповідальної політики не тільки на загальноєвропейському рівні, а й у самих країнах перебування — аби забезпечити не лише юридичний захист, але й людську гідність та можливості для повноцінної інтеграції тимчасових мешканців.