Депортація та заборона на в’їзд до Шенгенської зони: реальний випадок українця

Ситуація, яка сколихнула українську громаду в Польщі

Останнім часом випадки депортації громадян України з країн Шенгенської зони стали частішими. Один із таких інцидентів стався нещодавно з 35-річним українцем, який проживав у Польщі. Чоловіка не лише депортували, а й наклали 10-річну заборону на в’їзд до всього Шенгенського простору. Цей випадок став об’єктом обговорення серед українців за кордоном, викликаючи занепокоєння та численні запитання щодо підстав та наслідків таких рішень.

Що сталося?

За інформацією, оприлюдненою виданням In-Poland.com, громадянина України затримали польські прикордонники під час перевірки документів. Виявилось, що він перебував на території Польщі з порушенням умов перебування. Незважаючи на перебування в країні протягом воєнного стану в Україні, чоловіка депортували та заборонили в’їзд до Шенгенської зони на 10 років.

Причиною такого суворого рішення стала подача неправдивих даних про місце перебування, а також робота без відповідного дозволу. За словами польських прикордонників, українець свідомо уникав легалізації, порушуючи міграційне законодавство.

Правові аспекти: що говорить закон?

Згідно з чинними законами Європейського Союзу та національними законами Польщі, перебування особи з порушенням візового чи безвізового режиму призводить до адміністративної відповідальності. У більшості випадків перше порушення карається штрафом або забороною на в’їзд строком від пів року до трьох років. Однак, якщо виявлено свідоме ухилення або подання фальшивої інформації, можливе застосування максимального терміну — до 10 років заборони на в’їзд.

«Це крайній захід, який застосовується у випадках, коли особу визнано потенційною загрозою міграційній політиці або безпеці країни», — зазначив адвокат з міграційного права Мацей Ковальський у коментарі для In-Poland.com.

Гуманітарний статус: чи захищає він повністю?

Після початку повномасштабної війни в Україні багато країн ЄС надали українцям тимчасовий захист. Проте важливо розуміти, що цей статус не дозволяє ігнорувати базові правила перебування та роботи в країні. Претенденти на захист повинні дотримуватися місцевих законів, підтримувати статус резиденції та повідомляти про зміни місця проживання.

«Помилково вважати, що тимчасовий захист — це “захист від усього”. Порушення можуть призвести до втрати статусу і подальших санкцій», — зазначає польська правозахисниця Катажина Сікорська.

Наслідки та можливості оскарження

Десятирічна заборона означає, що чоловік не зможе в’їхати до жодної з 27 країн, що входять до Шенгенської зони, у тому числі й до найближчих України — Польщі, Словаччини, Угорщини чи Румунії. Оскаржити це рішення можливо в адміністративному суді. Проте, як зазначають експерти, успішність таких справ залежить від доказової бази та юридичної підтримки.

Урок для українців за кордоном

Цей випадок — вагоме нагадування, що, перебуваючи в іншій країні, особливо в умовах конфлікту, важливо дотримуватись усіх правил та вимог. Закон однаковий для всіх, незалежно від громадянства чи особистих обставин. Легалізація перебування, реєстрація за місцем проживання та дозвіл на роботу — базові умови для спокійного життя за кордоном.

Висновок

Історія депортації українця із забороною на в’їзд до Шенгенської зони на 10 років — серйозне попередження для тисяч співгромадян, які сьогодні шукають прихистку в Європі. Попри гуманітарну допомогу та відкритість, міграційна політика лишається жорсткою. Для безпечного перебування необхідно не лише мати правовий статус, а й неухильно дотримуватись норм законодавства країни перебування.