У Варшаві одночасно пройшли антимігрантський марш із спаленням прапора УПА та контрдемонстрація на підтримку солідарності

24 серпня 2025 року, у День Незалежності України, у центрі Варшави відбулися два контрастні мітинги: антимігрантський марш, організований польськими націоналістами, під час якого було спалено прапор УПА, та контрдемонстрація з антипрофашистськими гаслами, що виражала підтримку мігрантам і українцям. Поліція зафіксувала, що обидва заходи відбулись без інцидентів, попри прояви крайнього символізму та публічної провокації.

Антимігрантський марш: націоналістичні гасла і провокаційні дії

Марш під назвою «Стоп вторгненню іммігрантів» (Stop Inwazji Imigrantów) пройшов після 17:00 за місцевим часом у центрі Варшави. Його організувало націоналістичне об’єднання «Корона Польської Конфедерації» (Korona Konfederacji), політичне крило союзників крайньо правого спрямування. Біля пам’ятника Вінценту Вітосу на Площі Трьох Хрестів зібралося близько 200 учасників із біло-червоними польськими прапорами та транспарантами з гаслами: «Stop masowej imigracji» («Стоп масовій імміграції»), «Polak w Polsce gospodarzem» («Поляк – господар у Польщі»), «Nie dla imigracji, tak dla deportacji» («Ні імміграції – так депортації»).

У ході демонстрації перед Президентським палацом виступив правоконсервативний журналіст Марцін Роля. Під час свого виступу він дістав чорного-червоний прапор Української повстанської армії (УПА) і прилюдно спалив його на сцені. Цей акт викликав оплески частини глядачів та протестну реакцію у соціальних мережах.

З огляду на історичне навантаження символіки УПА, яку українці вважають символом боротьби за незалежність, спалення прапора у столиці Польщі, особливо в День Незалежності України, було сприйнято в Україні як акт ворожнечі. В офіційних джерелах українського посольства коментарів на момент публікації не надходило, однак інцидент активно обговорюється у медіа.

Контрдемонстрація — за солідарність і проти ксенофобії

Майже водночас із антимігрантським маршем на Площі Адама Міцкевича пройшов альтернативний мітинг «Варшава — місто антифашизму». Його учасники виступили проти ксенофобійних і націоналістичних ідей, закликаючи до толерантності та відкритості. Учасники тримали транспаранти з написами «Nacjonalizm zabija» («Націоналізм вбиває»), «Solidarni z imigrantami» («Солідарні з іммігрантами»), а також вигукували гасло «Warszawa miastem antyfaszyzmu» («Варшава — місто антифашизму»).

Організатори акції, серед яких представники об’єднання «Nigdy Więcej» («Ніколи більше») та мережа правозахисних ініціатив, наголосили, що сучасна Польща має залишатись відкритою для тих, хто рятується від війни. Виступаючи, представники спільнот підтримки українців у Польщі нагадали, що Україна бореться з російською агресією на спільному фронті за безпеку Східної Європи.

Під час заходу було оголошено хвилину мовчання на честь загиблих у російсько-українській війні. Акція завершилася спокійно, без інцидентів.

Реакція поліції та оцінка ситуації

Поліція Варшави повідомила, що обидві демонстрації пройшли без порушень громадського порядку. За даними мовника TVN24, на місці працювали кілька десятків працівників поліції та служб громадської безпеки, однак не було зареєстровано жодних сутичок або арештів. Представник пресслужби поліції підтвердив, що всі події мали заявлений статус публічних заходів і були забезпечені відповідно до стандартів безпеки.

Політичний і суспільний контекст

Проведення таких заходів відбувається на тлі активізації країнофобських і ксенофобних сил у частині польського суспільства. За останнім опитуванням CBOS (Центру вивчення громадської думки), опублікованим у липні 2025 року, 28% поляків вважають, що рівень імміграції до Польщі є «занадто високим» — цей показник збільшився порівняно з попереднім роком. Окремі праві партії використовують питання імміграції у кампаніях перед місцевими виборами, зокрема з образами українців як «загрози для ринку праці».

Водночас більшість офіційних політичних структур, зокрема уряд прем’єр-міністра Дональда Туска (2023–2025), декларують підтримку для українських біженців, яких у Польщі, за даними Управління у справах іноземців, на 1 серпня 2025 року зареєстровано понад 1,1 мільйона з тимчасовим захистом.

Позиція української громади та реакція українських ЗМІ

Українська громада у Польщі гостро відреагувала на спалення прапора УПА. Координаторка благодійної спілки «Український дім» у Варшаві Ірина Захарова заявила у коментарі для видання OKO.press: «Це — відкрита провокація, яка розпалює ворожнечу саме у день, коли українці відзначають свою державність у всьому світі. Ми очікуємо офіційної реакції польських органів влади».

Міністерство закордонних справ України наразі не коментувало інцидент, однак провідні українські медіа — «Суспільне», «УП», «НВ» — подали повідомлення з чітким акцентом на неприпустимість зневаги до національних символів країни, що в умовах війни зі значенням української ідентичності набуває ще глибшого змісту.

Висновки

Події 24 серпня 2025 року у Варшаві засвідчили глибокий ідеологічний розкол серед польського суспільства щодо питань міграції та ставлення до української присутності в країні. З одного боку — публічні прояви нетерпимості та спроби відродження радикального націоналізму, з іншого — солідарність, підтримка і заклики до толерантності. Обидва ці вектори продовжують формувати моральний і політичний клімат Польщі у 2025 році, що має прямі наслідки і для української громади, і для українсько-польських відносин загалом.