28 березня 2025 року у польському Сеймі зареєстровано законопроєкт №1587, ініційований депутатом Павлом Навроцьким, який пропонує нову модель соціальної допомоги громадянам України, тимчасово перебуваючим у Польщі. Згідно з текстом документу, законопроєкт передбачає обмеження терміну отримання пільг до 12 місяців, з можливістю продовження лише у виняткових випадках. Закон уже викликав жваве обговорення серед політиків, експертів та української діаспори.

Передумови нового законопроєкту

Від початку війни в Україні у 2022 році Польща прийняла понад 4 мільйони українських біженців, з яких близько 1,3 мільйона залишаються у країні станом на березень 2025 року (за даними польського Управління з питань іноземців). Уряд Республіки Польща надав вимушеним переселенцям доступ до соціальних пільг, освіти, медицини та ринку праці. Проте з плином часу в суспільстві стали з’являтись запити на нову регулюючу політику щодо обсягів та тривалості такої допомоги.

Депутат Сейму від партії «Третья Дорога», Павел Навроцький, зазначив у пояснювальній записці, що метою законопроєкту є впровадження «більш справедливої системи допомоги відповідно до зміненої соціально-економічної ситуації». За його словами, «більшість українців уже мають можливість працювати або отримали притулок у інших країнах ЄС».

Що пропонує законопроєкт Навроцького

Основні положення документу включають:

• Обмеження терміну отримання соціальної допомоги до 12 місяців з моменту надання PESEL UKR (польського ідентифікаційного номера для українців)
• Вимоги до активного працевлаштування або участі в програмах перекваліфікації
• Можливість продовження допомоги для окремих категорій (люди з інвалідністю, пенсіонери, батьки-одинаки з дітьми до 3 років)
• Запровадження щорічного обліку пільговиків із перевіркою доходів та фактичного місця проживання

Законопроєкт також пропонує зміни у фінансуванні: уряд планує зменшити витрати на утримання біженців на 40% у 2026 році, за рахунок скорочення охоплення і спрямування допомоги лише тим, хто її дійсно потребує.

Реакція суспільства та політичних сил

Нова ініціатива викликала суперечливу реакцію в польському суспільстві.

Опозиційна партія «Громадянська коаліція» обережно підтримала ініціативу, закликаючи водночас «захистити вразливі групи від втрати необхідної підтримки». Депутатка Марта Віславська наголосила: «Треба шукати баланс між соціальними зобов’язаннями та відповідальністю платників податків».

З боку громадських організацій, наприклад, Фонду Ocalenie, звучать критичні зауваження. У заяві фонду зазначено: «Обмеження прав біженців створює ризик їхньої маргіналізації, особливо у скрутному становищі родин із дітьми». Представник мережі українських центрів у Польщі, Анна Павленко, заявила, що через нововведення частина родин може позбутись засобів до існування, якщо не встигне легалізувати своє працевлаштування.

Поточний статус: дебати і перспективи

На даний момент законопроєкт скеровано на розгляд до Комісії з питань соціальної політики та праці. Очікується, що остаточне голосування в Сеймі може відбутися в травні 2025 року. Згідно з даними опитування IBSP, проведеного у березні серед 1 200 респондентів, 61% поляків підтримують обмеження терміну соціальної допомоги для біженців, тоді як 28% виступають проти, а решта вагалася з відповіддю.

Представники урядової Коаліції 15 Жовтня виступили із заявою, що підтримають законопроєкт лише за умови внесення поправок щодо розширення соціальної підтримки для дітей та учнів українських шкіл у Польщі. Міністерка освіти Барбара Новак зазначила, що «освітні витрати на одного учня-біженця у 2024 році сягали 5 600 злотих на рік, і скорочення допомоги може вплинути на їхній доступ до шкільних програм».

Погляд експертів

Професор Катажина Домбровська з Варшавського університету, спеціалістка з міграційної політики, зазначає: «З одного боку, Польща не може вічно підтримувати масштабні соціальні програми, але з іншого — різке обмеження може викликати нову хвилю соціального напруження, особливо на місцевому рівні».

На думку української економістки Марини Боровик, яка досліджує адаптацію українців до польського ринку праці, «70% українських біженців працездатного віку вже мають роботу або шукають її. Законопроєкт може прискорити інтеграцію, але за умови наявності зрозумілих, доступних механізмів перекваліфікації та підтримки».

Висновки: між допомогою та реформами

Законопроєкт Павла Навроцького — спроба адаптувати польську політику допомоги до нової реальності. З одного боку, уряд демонструє бажання скоротити навантаження на бюджет і заохотити швидшу інтеграцію українців у польське суспільство. З іншого боку — під ризиком опиняються вразливі групи, яким може бракувати часу та ресурсів для адаптації.

Чи стане цей закон компромісом між ефективністю державної політики та гуманітарною відповідальністю — вирішать найближчі дебати у Сеймі та реакція суспільства. Українська діаспора пильнує за розвитком подій і закликає польських депутатів до ретельного врахування людського виміру реформ.